Основные направления внутренней политики государственной власти к началу 1980

После смерти Л. И. Брежнева во главе партийного и государственного аппарата встал генеральный секретарь ЦК КПСС Ю. В. Андропов. Сменил его в феврале 1984 г. К. У. Черненко. После смерти К. У. Черненко, в марте 1985 г. , генеральным секретарем ЦК КПСС стал М. С. Горбачев. С деятельностью нового генсека связан период жизни страны, получивший название «перестройка» .
Основной задачей стало остановить распад системы «государственного социализма» . Разработанный в 1987 г. проект реформы предполагал:
1) расширить хозяйственную самостоятельность предприятий;
2) возродить частный сектор экономики;
3) отказаться от внешнеторговой монополии;
4) сократить число административных инстанций;
5) в сельском хозяйстве признать равенство пяти форм собственности: колхозов, совхозов, агрокомбинатов, арендных кооперативов и фермерских хозяйств.
Постановление 1990 г. «О концепции перехода к регулируемой рыночной экономике» .
В стране усилились инфляционные процессы, вызванные дефицитом бюджета.
Новое руководство РСФСР (Председатель Верховного совета — Б. Н. Ельцин) разработало программу «500 дней» , предполагавшую децентрализацию и приватизацию государственного сектора экономики.
Политика гласности, о которой впервые было заявлено на XXVI съезде КПСС в феврале 1986 г. , предполагала:
1) смягчение цензуры над средствами массовой информации;
2) публикацию запрещенных прежде книг и документов;
3) массовую реабилитацию жертв политических репрессий, в том числе крупнейших деятелей советской власти 1920—1930-х гг.
В стране в кратчайшие сроки появились СМИ, свободные от идеологических установок. В политической сфере был взят курс на создание постоянного парламента и социалистического правового государства. В 1989 г выборы народных депутатов СССР, и был создан съезд народных депутатов. Формируются партии со следующими направлении:
1) либерально-демократическая;
2) коммунистическая партии.
В самой КПСС явно обозначились три течения:
1) социал-демократическое;
2) центристское;
3) ортодоксально-традиционалистическое

Відповідь:

1.Реформи Марії-Терезії:

судова: підпорядковувала суди державі, обмеживши свавілля сеньйорів щодо селян;

військова: новий порядок військового набору; рекрутська служба - пожиттєва;

фінансова: введення загального податку, ліквідація внутрішнього мита, збільшення мита на вивіз товарів;

кримінальна: обмеження смертної кари та скасування катувань;

запроваджено Державну раду, придворну державну канцелярію, міністерства;

області поділено на округи;

освітня: започаткована система загальної шкільної освіти; засновано народні школи для простих людей, ремісничі і сільськогосподарські училища, реформовано гімназії, відкрито університети, які звільнялися від впливу єзуїтів;

замість церковної запроваджувалася державна цензура.

2.Було здійснено реформу судоустрою і судочинства, скасовано тортури, відокремлено суд від адміністрації. Розгорнулася величезна робота з кодифікації законодавства з метою створення простих, ясних, коротких і зрозумілих усім законів за принципом «один закон для всіх».

3.Провела реорганізацію Сенату (1763), церковну реформу (секуляризацію земель) (1763—1764), скасувала гетьманство в Україні (1764). Очолювала «Комісію з Уложення» («Комиссия об Уложении», 1767—1769).

Вот ответ

Объяснение:

Реформи Марії-Терезії:

судова: підпорядковувала суди державі, обмеживши свавілля сеньйорів щодо селян;

військова: новий порядок військового набору; рекрутська служба - пожиттєва;

фінансова: введення загального податку, ліквідація внутрішнього мита, збільшення мита на вивіз товарів;

кримінальна: обмеження смертної кари та скасування катувань;

Реформи фрідріха 2

Було здійснено реформу судоустрою і судочинства, скасовано тортури, відокремлено суд від адміністрації. Розгорнулася величезна робота з кодифікації законодавства з метою створення простих, ясних, коротких і зрозумілих усім законів за принципом «один закон для всіх»

Реформи катерини 2