ответить на вопросы (кратко ) 1) родоплеменной строй (признаки, характеристика) 2) распад родоплеменного строя 3) происхождение государства (признаки, этапы формирования) 4) структура древней руси (правящий класс, зависимое население) 5) теория происхождения государства славян 6) крещение руси (причины, ход, значение) 7) политическая раздробленность (плюсы и минусы) 8) итоги нашествия батыя 9) централизация государства в 15 веке 10) иван четвёртый и его реформы

10 иван четвёртый был и суров

На территории Кремля сформировалась Соборная площадь. Также сформировались улицы Ильинка, Никольская, Варварка и другие. Строятся монастыри: Чудов, Андронников, Симонов и Вознесенский. Появляются многочисленные церкви.Образование в средние века было уделом немногих, но встречаются очень образованные люди как среди бояр, так и среди купцов. Грамотность была обязательна для духовенства. Москва рано делается крупнейшим русским центром переписки и распространения книг. Московские рукописи второй половины XIV века резко отличаются от начала и середины века. Складывается своеобразный почерк, получивший название русского полуустава. Историки литературы отмечают всего три московских литературных памятника конца XIV века: "Сказание или повесть о Мамаевом побоище", "Задонщину", "Житие Дмитрия Ивановича, именуемого Донским". Также отмечают повести о Тохтамышевом нашествии, хождение митрополита Пимена и иеродиакона Зосимы в Царьград, и жития митрополитов Алексия и Петра.В сельском хозяйстве происходил переход к двухи трехпольной системе севооборота; основным пахотным орудием становилась соха с железным сошником, землю начали удобрять навозом.По своей ремесленной специализации средневековая Москва была близка ко многим большим городам Западной Европы. Две отрасли получили особое распространение в Москве с давнего времени - изделия предметов роскоши и оружия. Особое развитие приобрело серебряное (ювелирное) дело. Также развиваются ремесленные слободы: иконная, кожевная, кузнечная, гончарная и т. д.Широко развивается московская торговля как по водным, так и сухопутным путям. Оживляется торговля с Востоком и Западом. Таким образом в рассматриваемый период были сделаны существенные шаги по превращению Москвы в центр русского государства.

З відділенням Кримського улусу від Золотої Орди і утворенням Кримського ханства між Кримом і сусідніми країнами відразу ж зав'язалися досить жваві дипломатичні зносини, які тривали до приєднання Криму до Росії.

Утворене Кримське ханство на чолі з династією Гіреїв робило сильний вплив на політичне життя Московської Русі, Польсько-Литовської держави, Великий Орди, а з 1475 року - Туреччини і ще цілого ряду держав.

Самому Кримському ханству на чолі зі своїм першим ханом Хаджі-Гіреєм на перших порах свого існування треба було вирішувати цілий ряд надзвичайно складних завдань. При цьому основною проблемою було закріплення свого становища як незалежної держави, відбиваючи насамперед домагання Великої Орди знову об'єднати всі татарські ханства під своєю зверхністю.

Виходячи з створилися обставин і будував свою зовнішню політику Хаджі-Гірей. У перші роки свого правління він перш за все спирався на союз і підтримку Польсько-Литовської держави, завдяки до якого отримав можливість опанувати престолом в Криму. Але незабаром розумний і далекоглядний Хаджі-Гірей зрозумів, що найнадійнішим союзником в проваджень його планів може бути тільки Московська Русь, так як і для Москви і для Криму ослаблення і знищення Великої Орди було необхідною умовою подальшого розвитку і існування цих держав.

Між Москвою і Кримом починають налагоджуватися тісні взаємини. В. Д. Смирнов, добре вивчив історію Кримського ханства, стверджував: «Хаджі-Гірея вигідніше було щадити російських, аби не дати оговтатися Золотій Орді».

Москві також був вигідний союз з Кримським ханством, так як воно до цього часу, завдяки розважливим діям Хаджі-Гірея, мало досить значним військом. Автор короткої історії Кримського ханства писав: «Так як Хаджи-Гірей вмів залучати серця, то він під час свого правління зібрав в Криму значна кількість народу з Волги. Оскільки ж від цього у нього було багато війська ... »Таким чином, в боротьбі з Великою Ордою Москва отримала союзника, готового надати до перш за все своїм великим військом.

І коли в 1445 році хан Великої Орди Сейд-Ахмет почав наступальні операції проти московського великого князя Василя II, то Хаджі-Гірей прийшов на до останньому і завдав військам Сейд-Ахмета нищівної поразки.

У міру зміцнення позицій Кримського ханства загострювалися його взаємини з Великою Ордою і все міцніше ставав союз з Москвою. У 1465 році, як раз в цей момент, коли правитель Великої Орди хан Ахмат зібрав велику армію для нанесення удару по Московської держави, хан Хаджі-Гірей знову порушив плани Великої Орди, завдавши удар з тилу. Все це свідчило про те, що кримський хан прагнув запобігти подальшому посилення Великої Орди, виробити новий курс зовнішньої політики Криму, домогтися зближення з Москвою і одночасно послабити контакти з Ягеллонів.