Укажите факторы, которые в период политической раздробленности объединяли жителей всех земель русив ответе должно быть не менее двух положений)

ответ: образ історичний — результат відображення того чи того об'єкта у свідомості людини. історичний образ, як і інший образ, є об'єктивним за своїм джерелом, за об'єктом, який він відображає, і суб'єктивним за способом (формою) існування. він водночас і багатший, і бідніший за відображений предмет і має самостійний характер. історичний образ постає і як поняття, і як образ, у цьому плані його можна ототожнити з історичним фактом. саме цим факт історичний відрізняється від емпіричного факту природничих наук, а історичний образ — від образу як такого.історичний образ виникає як результат історичного опису. можна виокремити такі рівні історичного образу: 1) образні елементи в історичних відомостях; 2) образне формулювання емпіричних побудов — історичних фактів; 3) образні елементи у структурі теоретичного знання. виникнення історичного інтересу і включення його як самостійного компонента до культурноціннісної системи створює широку аудиторію, що змушує історика вдаватися до образності історичного викладу.

представники західної філософії вважають образність невіддільною рисою історичного пізнання, яка силою художнього зображення компенсує недостатність інформації. слід зауважити, що образність історичного пізнання не є примхою дослідника, вона відображає об'єктивність естетичності історії.

історична реконструкція є конструкцією історика, який із складного вузла повідомлень, джерел і власних уявлень про історичний процес, видобув ту чи ту систему історичних образів. у межах цієї конструкції, яка створюється відповідно до принципів наукового аналізу, пам'ятки минулого стають історичними джерелами, а повідомлення джерел про події, явища — історичними фактами. дослідницька, творча активність історика не зводиться до відображення і реєстрації явищ і фактів, а робить можливим встановлення контакту з минулим і створення історичних джерел та історичних фактів. між істориком і джерелом встановлюється плідне взаєморозуміння. і це не що інше, як діалог між істориком і людьми минулого, чиї думки й наміри втілені в історичних пам'ятках. перший шар інформації, якою послуговується вчений — це певні аспекти свідомості автора пам'ятки, і лише проходячи крізь «фільтри» його картини світу, і зазнаючи перетворень, що відпові як цій моделі, так і умовностям «жанру» пам'ятки, інформація потрапляє до вченого. система цінностей, погляди автора, специфіка мови і свідомості його доби утворюють канал зв'язку, через який відбувається діалог сучасності з минулим.

объяснение:

ответ:

политика александра iii была направлена на решение двух важнейших : ускорение хозяйственного развития страны и поддержка и укрепление позиций дворянства. в решение первой глава министерства финансов н. x. бунге ориентировался на расширение внутреннего рынка, одновременный подъем сельского хозяйства и промышленности и положения средних слоев населения. при этом он выступал за разработку налогового законодательства, благоприятствующего развитию промышленности' и сельского хозяйства, и против государственного финансирования промышленности.          

9 мая 1881 г. был принят закон о снижении размеров выкупных платежей и списании недоимок по ним за предыдущие годы. а 12 декабря 1881 г. был обнародован указ о переводе всех временнообязанных крестьян на обязательный выкуп к 1 января 1883 г. в 1886 г. все государственные крестьяне были переведены на выкупные платежи. убытки, понесенные казной, призвано было покрыть повышением земельного налога в 1,5 раза, налога на городскую недвижимость, а также ставок акцизных сборов на табак, спирт и сахар.

постепенная отмена подушной подати (1882-1886) сопровождалась развитием других форм налогообложения: увеличились доходы от денежных вкладов, возросли акцизы, было преобразовано торгово-промышленное налогообложение, почти вдвое повышены таможенные пошлины.

обременительной для бюджета страны была система государственных гарантий доходов частных железных дорог. при н. x. бунге вводится контроль над железнодорожным хозяйством и начинается выкуп государством частных и финансирование строительства казенных железных дорог.

в 1883 г. возобновляется создание акционерных частных банков. в 1885 г. создается дворянский земельный банк, призванный поддержать помещичье землевладение (против его создания выступал н. x. бунге).

в январе 1887 г. н. x. бунге ушел в отставку под нажимом консерваторов, обвинявших его в неспособности преодолеть дефицит госбюджета. сменивший его и. а. вышнеградский (1887-1892) был известным ученым- и одновременно крупным биржевым дельцом. он сохранил общую направленность и финансовой политики своего предшественника, но основной упор сделал на накоплении денежных средств и повышении курса рубля путем финансовых и биржевых операций.

вышнеградский усилил протекционизм в таможенной политике. в целом за 1880-1890 гг. повышение пошлин на импорт принесло увеличение дохода почти на 50%. в 1891 г. был осуществлен : общий пересмотр таможенного тарифа с целью его централизации и уничтожения местных тарифов. протекционистской таможенной политике увеличился ввоз в россию иностранных капиталов (за 1880-1890 гг. с 98 млн руб. до 2-15 млн).

вновь были увеличены налоги (поземельный, с городских имуществ), в 1887 г. введен акциз на керосин и спички, поднят размер питейного акциза.

в результате удачной биржевой операции в 1888- 1890 гг. была проведена конверсия внешних займов россии из 5% в 4%.

в конце 80-х гг. удалось, наконец, преодолеть дефицит государственного бюджета. к 1893 г. доходы казны' возросли на 60% по сравнению с 1880 г., а расходы - на 36%. в денежном исчислении доходы превысили расходы в 1893 г. почти на 100 млн руб.                       '

объяснение: