Діяльність герцога альби пов*язують із а партизанською боротьбою проти влади філіппа 2 б придушенням повстання іконоборців в початком національно-визвольної війни

Повстання охопило всю північ Нідерландів. Герцог Альба зневажливо обізвав ці події "бунтом селюків” і додав: "Це не варто уваги”. Проте він помилився. Повстання на півночі перемагало. Для керівництва повстанням було за герцога Вільгельма Оранського. У липні 1572 р. представники північних провінцій вирішили в переговорах з іспанським королем виступати спільно.
Я думаю що В

На уроці української літератури я познайомився з "Повістю минулих літ" —' величним твором про минуле нашого народу часів Київської Русі. Читаючи фрагменти з цього літопису, я мимоволі уявляв собі Нестора-літописця, який створював цей твір, схилившись над папером, осяяний світлом свічки...

Події, зображені в літописі, відбулися дуже-дуже давно, можливо, тому вони оповиті такою загадковістю і сприймаються нами майже як легенди... Але все це колись відбувалось насправді.

Літописання має надзвичайно важливе значення для нащадків: саме з давніх літописів ми дізнаємось про все, що відбувалось у ті далекі часи, про перемоги та поразки наших пращурів, про їхні побут та вірування.

Із "Повісті минулих літ" я дізнався про заснування Києва. Були три брати — Кий, Шек і Хорив, у них була сестра Либідь. Саме на честь одного з братів і назване величне місто, засноване ними. Дізнався також про княгиню Ольгу, яка так жорстоко мстилася за вбивство древлянами свого чоловіка князя Ігоря...

Коли я читаю фрагменти "Повісті минулих літ", я ніби переношуся у ті далекі часи — і князі та їхнє військо, легендарні постаті, погордливі княгині постають переді мною так, немов я бачу їх насправді. Можливо, це через майстерність літописця: він зміг не тільки описати події, а й відтворити характери, риси вдачі історичних осіб.

Мені дуже сподобалося читати давню літературу, бо з неї ми можемо дізнатися більше про історію і познайомитися з життям видатних постатей минулого. Літописи Київської Русі — найперші твори літератури, але вони є справжніми шедеврами мистецтва слова, бо цікаві читачам і дотепер.

Рождение Персея. Богат и славен был Акрисий, царь города Аргос. Ни в чем не знал он нужды, и только одна печаль терзала его сердце: не было у него сына. Правда, дали ему бессмертные боги неземной красоты дочь по имени Даная, но не ей же передавать престол после смерти отца. Решил Акрисий обратиться за предсказанием к оракулу и узнать, будет ли у него сын. В ужас поверг его ответ: “Никогда не будет у тебя, Акрисий, сына, а внук твой убьет тебя”. Решил тогда Акрисий: пусть не будет у него внуков, пусть Даная не выходит замуж!

Приказал он построить глубоко под землей обширные покои из бронзы и камня и заключил в них дочь; а чтобы оставили его в покое женихи, которые просили руки Данаи, объявил, что дочь неожиданно умерла.

зевс проникает к Данае. Шло время. Даная жила в подземных покоях, Акрисий успокоился, и все реже вспоминал о зловещем предсказании, казалось ему, что он ловко обманул судьбу. Однако напрасно он так думал! Полюбил Данаю сам громовержец Зевс, от которого не укроется никто и ничто на земле.

Проник он к Данае в виде золотого дождя. Стала аргосская царевна его женой и вскоре родила прелестного мальчика. И назвала его Персеем.

Акрисий наказывает Данаю и маленького Персея. Долго скрывала Даная от Акрисия своего сына. Но однажды, когда Акрисий шел к дочери, он услышал в ее покоях детский смех. Подкрался Акрисий неслышно к двери, распахнул ее — и увидел ребенка. Разгневался Акрисий, что нарушили его приказ и кого-то пустили к Данае, не мог он поверить, что спускался к дочери сам Зевс. Решил Акрисий наказать дочь. По его приказу искусные мастера изготовили огромный ящик. Посадили в этот ящик Данаю с маленьким Персеем, заколотили его и бросили в море: пусть найдут они там свою гибель.

Но Зевс не дал утонуть своему сыну; долго носился ящик по бурным волнам соленого моря, бросало его из стороны в сторону, поднимало на волнах вверх и опускало вниз, в самую пучину морскую. Заметили его морские богини, повели такой разговор: “Что за ящик носится по волнам? Ой, слышите, плачет в нем маленький ребенок! Давайте ему!” Бережно подхватили они ящик, поднесли к берегу и там опустили в рыбацкие сети.