Расскажите об основных чертах информационного общества. кратко.

Увеличение роли информации, знаний и информационных технологий в жизни общества;
возрастание числа людей, занятых информационными технологиями, коммуникациями и производством информационных продуктов и услуг, рост их доли в валовом внутреннем продукте;
нарастающая информатизация общества с использованием телефонии, радио, телевидения, сети Интернет, а также традиционных и электронных СМИ;
создание глобального информационного пространства, обеспечивающего: (а) эффективное информационное взаимодействие людей, (б) их доступ к мировым информационным ресурсам и (в) удовлетворение их потребностей в информационных продуктах и услугах;
развитие электронной демократии, информационной экономики, электронного государства, электронного правительства, цифровых рынков, электронных социальных и хозяйствующих сетей; вот и весь ответ))

1648 pоку 25 січня – початок національно-визвольної війни. Повстання козаків на Запорозькій Січі й обрання гетьманом Богдана Хмельницького.

Причини Національно-визвольної війни:

Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації. В українського народу фактично не було перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої.

Причини національно-релігійного характеру:

після Берестейської церковної унії 1596 р. польська шляхта планомірно і цілеспрямовано запроваджувала серед українського населення католицизм, забороняла вживати українську мову в установах та навчальних закладах.

За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним. Рушійними силами Національно-визвольної війни стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство, частина дрібної української шляхти.
Найважливішу роль у Національно-визвольній війні відігравало козацтво, яке винесло на своїх плечах основний тягар боротьби за незалежність.

Територіальні зміни:

Перед початком походу на українські землі, на відміну від попередніх ватажків козацьких повстань, Хмельницький вирушив у Крим, де домовляється про до у війні з Річчю Посполитою. Обережний хан Іслам Ґірей ІІІ не поспішав оголошувати війни, проте дозволив ордам ногайських кочовиків під проводом Тугай-бея долучитися до повсталих козаків. Для обох сторін такий союз був вигідним: татари здобували військову здобич, а козаки вирішували питання кінноти, якої у них на той час у потрібній кількості не було. Літом 1649 року на до тисячному війську козаків Хмельницького, рушив сам кримський хан Іслам-Ґірей з 40-тисячною татарською кіннотою. Вони взяли в облогу значну частину шляхетських військ у Збаражі. На до поспішив сам король Ян ІІ Казимир і протиборчі сили зустрілися під Зборовим. Виявити переможця у битві не вдалося через бажання хана якнайшвидше завершити конфлікт. Йому було невигідно надмірне посилення козаків і остаточна поразка будь-якої з сторін.

Развитие товарно-денежных отношений привело к дальнейшему социальному расслоению свободного населения. В среде эвпатридов и геоморов выделяются богатые землевладельцы, некоторая часть эвпатридов беднеет, а геоморов — превращается в батраков, обрабатывающих чужую землю, получая за это 1/6 часть урожая, или попадает в долговую кабалу, теряет свободу и продается в рабство за границу. Растет экономическая роль богатой торгово-ремесленной верхушки горожан, по-прежнему отстраненной от власти. Растет и число бедняков-фетов. Все неустойчивее становится положение средних и мелких землевладельцев и ремесленников. В результате в среде свободных возникает целый комплекс противоречий — между богатыми и обедневшими эвпатридами, все еще удерживающими власть, и богачами из землевладельцев, торговцев и ремесленников, стремящимися к власти и использующими недовольство бедноты и средних и мелких собственников. Эти противоречия кристаллизовались как противоречия между богатой родовой аристократией и народом (демосом) , возглавляемым богачами.
Постепенно в руках родовой аристократии (евпатридов) сосредоточивались крупные земельные участки, в зависимость от неё попадала большая часть свободного населения (мелких земельных собственников) ; росла долговая кабала. Несостоятельные должники отвечали перед кредиторами не только своим имуществом, но и личной свободой и свободой членов своей семьи. Долговая кабала служила одним из источников рабства, получившего уже значительное развитие. Наряду с рабами и свободными в Афинах существовал промежуточный слой ‒ т. н. метеки (лично свободные, но лишённые политических и некоторых экономических прав люди) .
По мере роста имущественного неравенства углублялись социально-экономические противоречия и обострялась борьба между родовой аристократией и демосом, добивавшимся уравнения в правах, передела земли, аннулирования долгов и отмены долговой кабалы.