Что выпивало торговцы из Греции в колонии и другие страны

«Балканські війни» (1912–1913), два військові конфлікти, які позбавили Османську імперію майже всієї її території в Європі.

Перша Балканська війна велася між членами Балканської ліги - Сербією, Болгарією, Грецією та Чорногорією - та Османською імперією. Балканська ліга була утворена під егідою Російської імперії навесні 1912 року, щоб відтяти Македонію від Туреччини, яка вже була втягнена у війну з Італією. Чорногорія розпочала бойові дії, оголосивши війну Туреччині 8 жовтня 1912 року, а інші члени ліги пішли за цією ж заявою через 10 днів. Балканські союзники незабаром перемогли. Турецький крах був настільки повним, що всі сторони були готові укласти перемир'я 3 грудня 1912 р. У Лондоні розпочалася мирна конференція, але після перевороту турків у Константинополі в січні 1913 р. війна відновилася. Знову союзники перемогли: Іоанніна (Янина) відійшла до греків, а Адріанополь - до болгар. Відповідно до мирного договору, підписаного в Лондоні 30 травня 1913 року, Османська імперія втратила майже всю свою європейську територію, включаючи всю Македонію та Албанію. Європейські держави наполягали на незалежності Албанії, а Македонію слід було розділити між балканськими союзниками.

Друга Балканська війна почалася, коли Сербія, Греція та Румунія вступили у конфлікт з Болгарією з приводу розподілу їхніх спільних завоювань у Македонії. 1 червня 1913 р. Сербія та Греція уклали союз проти Болгарії, і війна почалася в ніч з 29 на 30 червня 1913 р., коли болгарський король Фердинанд наказав своїм військам атакувати сербські та грецькі сили в Македонії. Однак болгари зазнали поразки, і 10 серпня 1913 р. між учасниками бойових дій було підписано мирний договір. За умовами договору, Греція та Сербія розділили більшу частину Македонії між собою, залишивши Болгарії лише невелику область.

Загальні результати: в результаті Балканських воєн Греція здобула південну Македонію, а також острів Крит. Сербія здобула Косовський регіон і поширилася на північну та центральну Македонію. Албанія стала незалежною державою при німецькому князі.  

Десталінізація - політика відходу від негативних рис сталінізму, яка виявилася у відмові від преслідування й фізичного знищення політичних суперників, у певній лібералізації суспільного життя.

Заходи здійснені в Україні в процесі десталінізації:

1) Ліквідація позасудових органів, воєнних трибуналів військ МВС, скасування надзвичайних законів і постанов спрямованих на боротьбу з "ворогами народу".

2) "Чистка" органів держбезпеки, значне скорочення їх кількості.

3) Уведення в УРСР прокурорського нагляду за дотриманням законності.

4) Припинення ідеологічних кампаній проти інтелігенції, націоналізму тощо.

5) Зростання ролі українського чинника в різних сферах суспільного життя.

6) Розширення прав республік.

7) Реабілітація - виправдання несправедливо обвинувачених. Набуття після ХХ зїзду КПРС реабілітаційними процесами маштабності та системності.

8) Створення спец. комісій щодо перегляду справ засуджених, зусиллями яких було реабілітовано 250 тис. осіб (більшість посмертно).

9) Звільнення з концтаборів і спецпоселень близько 65 тис. вязнів - колишніх  вояків ОУН-УПА та членів їх сімей.