Доведіть, що революція в італії мала велике значення для розвитку країни. іть, будь ласка! )

Особливістю Італії було те, що значна частина країни перебувала під австрійським ярмом (Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена, Тоскана). Для Австрійської імперії Італія була, як висловлювався канцлер Меттерніх, «виключно географічним поняттям». Боротьба за визволення від австрійського панування розглядалася італійськими патріотами як необхідна передумова національного відродження країни.

У Римській області зберігалася світська влада папи, що також стало однією з перешкод на шляху до національного об'єднання Італії. Королівство обох Сицилій (його континентальну частину за давньою звичкою називали Неаполітанським королівством) перебувало під владою іспанської гілки роду Бурбонів і залишалося найвідсталішою частиною Італії, в якій зберігалися феодальні відносини.

Боротьба за національне визволення та об'єднання країни поєднувалася з виступами селян і міської бідноти. їх підтримували ліберально-демократичні кола, що домагалися запровадження парламентської форми правління, забезпечення громадянських і політичних прав. Виходило на те, що в революційних подіях в Італії брала участь більшість верств населення — ліберальне дворянство та підприємці, студентство, ремісники, робітники, селяни, міська біднота. До боротьби за національне визволення були залучені навіть монархи. Результатом цього стала як різноманітність форм і методів боротьби, так і непослідовність дій учасників революційних подій.

Подією, що започаткувала революцію, стало повстання 12 січня 1848 р. в Палермо на о. Сицилія. Звістка про перемогу на Сицилії швидко поширилася в країні. У містах відбувалися мітинги й демонстрації з вимогами об'єднання країни, запровадження конституції, війни за визволення від австрійського гноблення. Революційна хвиля викликала запровадження в усіх італійських державах (окрім Ломбардії та Венеції) конституцій, обрання парламентів та формування урядів із поміркованих лібералів.

Звістка про революційні події у Відні стала поштовхом до антиавстрійських виступів у березні 1848 р. у Венеції та Ломбардії. Наприкінці місяця австрійці змушені були вивести війська з Венеції. Тут одразу було проголошено республіку і створено Тимчасовий уряд.

18 березня 1848 р. повстання проти австрійців спалахнуло в Мілані. Міланцям довелося вести боротьбу проти 15-тисячної австрійської армії. П'ять днів тяжких боїв завершилися перемогою повстанців.

Звістка про вигнання австрійців з Мілана миттю облетіла всю країну. Патріотичне піднесення, що охопило італійців, спонукало короля П'ємонту Карла-Альберта 24 березня 1848 р. оголосити війну Австрії. У цьому він побачив можливість здійснити власну мрію та об'єднати під своєю владою Північну Італію. Про підтримку короля П'ємонту оголосили й інші монархи. Приєднався до п'ємонтської армії Джузеппе Ґарібальді, який, дізнавшись про події на Батьківщині, повернувся з загоном своїх прибічників з Південної Америки. Однак наприкінці липня 1848 р. австрійці зуміли завдати поразки армії повсталих і знову окупували Північну Італію.

Попри репресії австрійців, італійці не припинили боротьби. На початку 1849 р. спалахнуло повстання в Римі. Папа римський втік. Установчі збори скасували світську владу папи та проголосили Римську республіку. Було проведено демократичні перетворення: націоналізовано церковні землі, відокремлено школу від церкви, зменшено податки й мито та ін.

Объяснение:

1) Кто и когда призвал европейцев к Крестовым походам? Какова была цель походов?

Папа римский и католическая церковь в конце 11 века призвали европейцев к Крестовым походам. Главная цель походов – вернуть христианские реликвии христианам, отодвинуть наступление сельджуков и расширение ислама, расширить территорию, влияние, ослабить восток и наладить торговлю.  

2) Что, кроме религиозного чувства, подвигло в путь феодалов, безземельных рыцарей, крестьян и купцов?

Они собирались разбогатеть за счет богатых восточных стран. Плюс, некоторые хотели бежать на восток от старых порядков.  

3) Почему крестьянам не удалось добраться до Иерусалима, а феодалы достигли своей цели?

У феодалов в отличие от крестьян было лучше обмундирование и вооружение, поэтому они смогли добраться до Иерусалима без проблем, а крестьяне были беднее и церковь их не спонсировала, поэтому им было труднее и они цели не достигли.  

4) Какие порядки установили крестоносцы в завоёванных странах?

Люди завоеванных стран стали зависимыми от феодалов, и потому платить своеобразную дань (треть или половину урожая), и платили не только феодалам, но и церкви.

5) Когда и с какой целью были созданы духовно-рыцарские ордены? Какую роль они сыграли в государствах крестаносцев?

Духовно-рыцарские ордены были созданы в период с 11 по 13 века. Их целью была борьба с иноверцами. По сути, это была кузница крестоносцев. Духовно-рыцарские ордены сыграли в государствах крестоносцев ключевую роль, так как они и основывали государства, расширяли христианские территории и так далее.  

6) Чем Четвёртый Крестовый поход отличается от остальных?

Остальные крестовые походы должны были освободить Константинополь, а именно 4ый поход был направлен против византийцев, а не сельджуков и иноверцев.  

7) Почему Крестовые походы на восток к концу ХIII века прекратились?

Потому что целей своих они не достигали, а экономических затрат требовали немалых. К тому же, крестовые походы вызвали ответную реакцию на востоке.  

8) Выделите и перечислите последствия Крестовых походов на Восток.

• Народы Ближнего Востока начали бедствовать

• Уничтожались материальные и культурные ценности

• Византийская империя ослабла и ее силы были подорваны

• Страны Востока так и не были завоеваны

• Торговля между западом и востоком действительно оживилась

• Произошел культурный обмен

Вот

1. Хозяйство, охота.
2. Курултай - высшее монгольское собрание.
Нойоны - военачальники, придворные и т.д
Тумэн - десятитысячное войско.
Улус - село.
3. На реке Онон в 1206 году.
4. Начале XIII века. 1206 год.
5. Вся монгольская степь, также лесные народы, буряты, калмыкии, китайцы, тувинцы, казахи и т.д.
6. У них была давняя задача отомстить Династию Цзинь и объединить степь.
7. 1223 года.
8. 4 князя.
10. Положительная - объединение степи, основание Монгольского государства. Отрицательная - неудача взять весь мир, изгнание монголов с Руси.
11. Темуджин родился в руке со свистком крови - это означало копье Сулудино. Ему было стать великим вождем. В 13 лет его отец умер, его отравили татары, перед смертью отец сказал убить всех татар, которые выше колёса повозки. Все племя покинуло его. Жили очень бедно...
В плену Темуджину Саргаан-Шира и его семья, благодаря из ним заботам Темуджин остался жив.