Можно ли утвержадть что после 2 мировой войны политическая система страны изменилась кореным образом ?

1. формирование двуполярного мира (капиталистический - во главе с США и социалистичексий - с СССР)
2. формирование военно-политических болоков (1949г. - НАТО, 1955 - ОВД)
3. начало холодной войны, которая включала в себя:
- гонку вооружения
- идеологическое противостояние
- втягивание всё больших государств в соц. лагерь и кап. лагерь
И вместе с тем формирование движения неприсоединения (типа, не за США, и не за СССР)
4. создание ООН
5. разрушение колониальных держав АЗии и Африк

Найбільшого розширення колоніальна система досягає в перші два десятиліття ХХ ст. тоді виникло переконання, що весь світ буде поділений між великими державами, а потім відбуватимуться тільки його переділи. Але цього не відбулося. Колоніальна система скоро почала розпадатися. Серйозний удар по ній був зроблений ще у другій половині ХІХ ст. революцією Мейдзи в Японії.

Після Першої світової війни стали реально незалежні Туреччина (Кемалістська революція), Іран (прихід Реза-шаха до влади), Китай (встановлення влади Гоміньдану). Отримали самоуправління Сирія, Ліван, Ірак. Остаточно розпалася колоніальна система після Другої світової війни. Умовною датою розпаду системи можна вважати 1960 рік – "Рік Африки", після чого залишилися тільки анклави колоніалізму. ХІХ – початок ХХ ст. можна назвати періодом найвищого розвитку колоніалізму.

У літературі прийнято виділяти три періоди колоніальної експансії:

"торговий колоніалізм" - з початку XVI – до середини XVIІІ ст., який характеризується гонитвою за "колоніальними" товарами для вивозу в Європу;

"колоніалізм епохи промислового капіталу", або "колоніалізм періоду першого етапу промислового перевороту", або "період експлуатації методами промислового капіталу", - друга половина XVIІІ – кінець ХІХ ст., коли основним методом експлуатації колоній і всього неєвропейського світу став вивіз європейських товарів у ці країни;

"колоніалізм епохи імперіалізму", або "колоніалізм періоду монополістичного капіталу", або "колоніалізм періоду другого етапу промислового перевороту" – коли до колишніх методів використання ресурсів залежних країн додався ще один – вивіз туди європейського капіталу, ріст інвестицій, які привели до промислового розвитку неєвропейських країн.

Початок європейського вторгнення в країни Сходу співпадає з епохою Великих географічних відкриттів – двохсотлітнім періодом гігантського розширення світових зв’язків, в першу чергу торгових. На протязі двох століть європейські мореплавці, спочатку португальські і іспанські, а потім голландські, англійські і французькі проклали шлях на Схід – в Африку, Індію, Південно-Східну Азію і на Захід – у Південну і Північну Америку, на Антильські острови, відкрили Австралію. Російські землепрохідці пройшли через Сибір і досягли берегів Тихого океану. Починаючи з Магеллана здійснено ряд навколосвітніх мандрівок.

Объяснение:

Ось відповідь на перше питання. Вибрала його тому що він здався мені зручним.

Німеччина відстала у створенні колоніальної імперії від інших європейських держав через роздробленість існувала з 10 століття. Аж до 19 століття Німеччина розділена на дрібні князівства не мала економічної можливості для захоплення колоній. Лише в 1866 році ряд німецьких князівств об'єдналися в Північнонімецький союз в якому керівна роль відводилася Пруссії. У 1870-му році цей союз був проголошений як Німецька імперія. З цього часу і почалося створення Німецької колоніальної системи, але до цього часу вже були сформовані колонії інших держав. Наприклад в Африки колонії Франції, Англії, Бельгії, а в Південно-Східній Азії колонії Іспанії та Нідерландів. Таким чином Німеччині довелося задовольнятися незначними вільними територіями в Східній Африці і на островах Тихого океану. Саме бажання Німеччини розширити свою колоніальну імперію стало однією з причин початку Першої світової війни в 1914 році.

Удачі!!! ;3

Объяснение: