Вкаком источником источнике содержался первый датированныйсведенья о народе руси

1.Основным занятием кочевников Дешт-и Кипчака было пастбищное скотоводство. Здесь к месту напомнить, что русское слово «кочевник» — ориентализм. Оно происходит от тюркского к?ч (к?ш) — переезд, переселение, кочевка, а также стоянка лагеря во время военных действий и переход с одной стоянки на другую, т. е. суточная норма походного движения. К?четмек, к?чмек — переселиться, перекочевать. Соответственно к?чебе — кочевник, номад (а таково древнегреческое название кочевников). Как показал в своих исследованиях ведущий петербургский русист Анатолий Алексеевич Алексеев (СПбГУ), образования типа «скотовод», «скотоводство» и т. п. впервые появляются в русском языке лишь в XVIII в. у Тредиаковского и Радищева [Алексеев, 1977, с. 104, примеч. 22]

Объяснение:

Скот, главное богатство кочевников, доставлял им продукт питания, материал для одежды и жилища, а также служил транспортом. Он был и средством обмена на предметы первой необходимости с соседними народами

Володимир Великий: внутрішня політика У 980 р. київським князем став Володимир. Йому необхідно було встановити та посилити владу над 20 різними племенами (слов’янськими і неслов’янськими), що жили на території Київської Русі. Володимир придушив повстання в’ятичів, радимичів, наклав на них данину. Потім Володимир приєднав до Київської Русі міста Червенської Русі — Червень, Белз, Перемишль, а також землі ятвягів (що жили між Німаном і Західним Бугом).Ярослав Мудрий займався зміцненням і розширенням кордонів держави. Так, у 1030—1031 pp. у поляків були відвойовані червенські міста. У1036 р. Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів, приєднав до території Київської Русі землі племен чудь, захопив місто Юр’єв. Західні кордони зміцнювалися внаслідок успішних походів проти литовських племен.У зовнішній політиці Ярослав Мудрий вважав за головне налагодження відносин з Візантією. Хоча імператор візантійський Костянтин IX спробував змінити миролюбну політику Візантії відносно Русі, однак потім був змушений шукати примирення з нею. У 1046 р. була підписана нова російсько-візантійська угода. Ярослав займався зміцненням русько-німецьких відносин — обмін посольствами відбувався двічі: у 1030—1031 і в 1040—1043 pp.Зміцнивши в такий б міжнародне становище держави, Володимир розпочав проведення внутрішніх реформ: військової, адміністративної, судової, містобудівної тощо. Військова реформа полягала в тому, що племінна організація війська була замінена феодальною: за службу воїни одержували у власність землю. Почалося будівництво фортець-укріплень біля Києва («змієві вали»). По Десні, Трубежу, Сулі, Остеру зводилися укріплені міста, що стали опорними пунктами в боротьбі з кочівниками. У ході адміністративної реформи держава була розділена на 8 округів, що поділялися на волості. На чолі округів стояли довірені особи князя або його сини.