Какая методика была у северного общества и южного из организации декабристов в первой трети xix века

Одним из важнейших событий XIX века было восстание декабристов. Возникновение декабристского движения было обусловлено всем ходом исторического развития России. Бесправное положение народных масс, сопоставление его с виденным в Западной Европе стали одними из главных факторов в формировании освободительной идеологии декабристов.

В 1810-х годах в первом сословии России стали происходить вещи, немыслимые при Екатерине II или Павле I. Люди все более стали ценить друг друга не по чинам, званиям или капиталам, а по образу мыслей и по родству душ. На смену картам, вину, танцам пришли книги, журналы, шахматы, споры по социальным и политическим вопросам.

История декабризма начинается с 1810-1811 гг., когда в гвардейских полках стали возникать офицерские артели. В них не было еще ничего политического, оппозиционного правительству, они противостояли, скорее, привычному образу жизни и мышления

Декабристы с полным основанием называли себя «детьми 1812-го года». Действительно, войны с Наполеоном не только дали толчок росту самосознания общества, не только заставили дворян осознать себя защитниками Отечества, показали им народ во всей его патриотической силе, но и позволили сравнить условия и порядки жизни в России и Европе, познакомили дворянскую молодежь с новейшими идеями века.

Идеология декабризма была «верхним этажом» дворянского свободолюбия, протеста против казенщины в мыслях, чувствах и поступках. Она базировалась на философии Просвещения. Либерализм и революционность в ней были еще тесно переплетены.

Глава 1. Формирование мировоззрения декабристов .

Большое влияние на формирование освободительных идей декабристов оказал патриотический подъем в Отечественной войне 1812г. Победа русского народа в войне росту национального самосознания, дала могучий толчок развитию передовой общественной мысли в России. Именно война 1812г. глубоко и остро поставила перед будущими декабристами вопрос о судьбах России, путях ее развития, выявила огромные возможности русского народа, который, как верили декабристы, освободив свою страну от иноземного нашествия, рано или поздно должен был найти в себе силы сбросить ярмо крепостного рабства.

Декабристы постепенно осознали борьбу с крепостным правом и самодержавием как главные цели своей деятельности. Они формировали свои взгляды, вникая в жизнь помещичьих крепостных имений, которую с детства хорошо знали, в события Отечественной войны 1812г., на полях которой они проливали кровь, защищая Родину от вторгшегося Наполеона, в заграничных походах, освобождавших Европу, где они воочию увидели «войну народов и царей» против феодального угнетения.

Движение декабристов проходило в русле общемирового революционного процесса, составляя его органическую часть. «Нынешний век, - писал в своих показаниях П.И.Пестель, - ознаменовывается революционными мыслями. От одного конца Европы до другого видно одно и то же, от Португалии до России, не исключая ни единого государства, даже Англии и Турции, сих двух противоположностей. То же самое зрелище представляет и вся Америка. Дух преобразования заставляет, так сказать, везде умы клокотать…Вот причины, полагаю я, которые породили революционные мысли и правила и укоренили оные в умах».[1]

Возрастал интерес декабристов к чтению политических и философских сочинений западноевропейских и русских мыслителей, к изучению политэкономии, древней и новой истории. Они интересовались новыми книгами, передовыми иностранными газетами и журналами. Идеи Западной Европы и Америки облегчили и ускорили развитие русской освободительной идеологии

конце XVIII в. европейские державы вступили в полосу длительных и затяжных войн, что надолго отвлекло их внимание от Американского континента. Американцы воспользовались этим обстоятельством и быстрыми темпами стали расширять свои границы. В 1848 г. из Калифорнии, лежащей далеко на западе, пришла весть об открытии золота. Страну охватила «золотая лихорадка». В 1848 г. из Калифорнии, лежащей далеко на западе, пришла весть об открытии золота. Страну охватила «золотая лихорадка». Юг. В отличие от промышленного и фермерского Севера в Южных штатах правил «король-хлопок».Противником рабства был американский президент Джефферсон, выступавший в начале XIX в. за буржуазно-демократическое развитие Соединенных Штатов. Но он не предпринял активных шагов к его отмене

Боже и  сохрани

Объяснение:

Навіщо це зробив Хмельницький?

«Ой Богдане, Богданочку. Якби була знала, у колисці б задушила, під серцем приспала», – шельмував Хмельницького Тарас Шевченко у «Розритій могилі». Але що спонукало гетьмана піти на союз з московським царем?

1648 рік, іде Визвольна війни на Запоріжжі, результатом якої стає автономія Гетьманщини. В умовах феодальної Європи проголосити незалежність гетьман Хмельницький не міг. Тож автономія була затиснута між Річчю Посполитою, Османською імперією та Московським царством. Перед тим, як домовлятися з царем, він спробував іншого союзника у боротьбі проти поляків – кримських татар, але ті Військо запорізьке зрадили. Гетьман мав вирішити, с ким будувати союз, щоб вберегти автономію.

Як ішли перемовини з Москвою?

У період із 1648-го до 1652 року Богдан Хмельницький від переговори з Московським царем Олексієм Михайловичем.

Спочатку Хмельницький намагається схилити царя до військового союзу та підтримки козацтва. Хмельницький висловлює своє прихильне ставлення до Московського царства та пропонує об’єднатися до боротьби за трон голови Речі Посполитої.

Далі чотири роки посли Хмельницького ведуть перемовини, і в березні 1652 року посол Іван Іскра пропонує негайно прийняти під царську опіку Військо Запорозьке. Царський уряд погоджується взяти лише військо, без території, передбачаючи згодом надати йому землі в межиріччі Дону та Ведмедиці.

Як готувалися?

Восени 1653-го Земський собор, який відбувається в Москві, приймає рішення про включення Гетьманщини до складу Московського царства. Того ж 1653 року московський уряд оголосив війну Речі Посполитій.

Для ведення переговорного процесу між обома державами у Гетьманщину з Москви вирушило велике посольство, яке очолив боярин Василь Бутурлін.

Як підписували угоду?

Місцем проведення ради обирається Переяслав. Спочатку відбувається старшинська, а після і генеральна військова рада. Після зачитання царської грамоти гетьманом старшина та посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Хмельницький зажадав, щоб посли першими присягли від імені царя, що мало б забезпечити Гетьманщині збереження її прав, а також було б підтвердженням союзу між обома державами. Однак Василь Бутурлін відмовляється присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим.

Жодного договору в цей день підписано не було. Після довгих нарад українська сторона все ж таки присягає на вірність царю. В історичних документах говориться про те, що в цей день присягу склали 284 особи.

Про що була угода, написана пізніше?

Після від'їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом почали писати умови договору. Вирішено віддати Гетьманщину під протекторат Московського царства зі збереженням основних прав і вільностей Війська Запорозького. Проект договору складався із 23 пунктів. Після Переяславської ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках Гетьманщини, щоб прийняти присягу від населення на вірність цареві. Слід тексту угоди втрачено.

До чого це призвело?

Козакам дають царську гарантію про збереження державних прав Гетьманщини, яку згодом неодноразово порушать, і врешті-решт широка автономія українських земель та Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець.