Установите соответствие между названиями народов, с которыми боролась русь, и событиями, связанными с этой борьбой. 1)половцы 2)немцы 3)шведы 4)монголы события: a)осада и взятие города владимира. б)изгнание их из пскова зимой 1241/42 г. александром невским в)поход, организованный андреем боголюбским в 1169 г. г)появление их судов в устье невы в июле 1240 г. д)поход новгород-северского князя игоря святославича весной 1185г. запишите буквы, соответствующие выбранным ответам.

А)4
Б)2
В)3
Г)1

Удачи там 

Практичне заняття . Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях

1. Вчені виділяють три такі етапи :

1) Перший етап (академічний) розпочався після втрати автономії і продовжувався до середини ХІХ ст. ; характеризується тим , що українці як етнос стали нікому не потрібні ; тепер українська культура стає об'єктом невеликого кола інтелегентів .

2) Другий етап (культурницький) продовжується до середини 90-х років ХІХ ст. ; характеризується тим , що українська інтелігенція вже здобула історичний і політичний досвід , почали формуватися перші окремі українські партії , національна самосвідомість проникає в маси .

3) Третій етап (політичний) переростає в масову боротьбу , з висуванням вимог , в першу чергу відновлення незалежності України .

2. Початок нац. відродження на західноукраїнських землях почалося 70-80 рр. XVIII ст.

3.• Початок 30-х років ХІХ ст. - виникнення гуртка "Р�ська трійця" ;

• Травень 1848 р. - заснування Головної руської ради ;

• Липень 1848 - березень 1849 - робота в австрійському парламенті , в якому вперше були представлені депутати від українців .

1. Культурницький етап

Здобутки :

1)виникнення перших на Зх. Україні просвітницьких , археографічних та видавничо-культурних організацій ;

2) поява підстав та можливостей для створення перших політичних партій в Зх. Україні ;

3) Нац. самосвідомість проникає до всіх верств суспільства (селяни , міщани та інтелегенція) .

Особливості :

Це був індивідуальний рух підавсрійських українців про національне самовизначення , який дуже тісно переплітався з ідеями підросійських українців , а , отже , мав спільні ідеї про об'єднання всієї соборної України .

Культурницький етап є менш радикальним , в порівнянні з наступним етапом , політичним .

2. Політичний етап

Здобутки :

1) тепер українці знають , що вони єдине ціле ; завершення формування самосвідомості українського народу ;

2) висування українською інтелігенцією вимоги про широкі права автономії або незалежність австрійській владі .

Особливості :

Цей етап є більш радикальним , ніж попередній , адже тепер на кін ставилося все : перемога і незалежність вільної України або поразка та іноземне ярмо .

Широке пропагування саме політичної боротьби , на противагу попереднім етапам .

ВИСНОВОК :

Отже , патріотична й просвітницька діяльність української інтелігенції глибоко сприяла вихованню національно-свідомих українців .

Приказ н.227 Наркома обороны СССР Иосифа Сталина от 28 июля 1942 года был дан практически через несколько дней после начала Сталинградской битвы, 17 июля 1942 года, то есть, спустя 11 дней после начала этой жестокой и длительной битвы, которая продлилась почти 10 месяцев и закончилась разгромом немецкой армии фон Паулюса, правда ценой неимоверных потерь среди личного состава советских войск. Сталин, который, с одной стороны бросил огромные людские ресурсы на оборону Москвы, и ценой колоссальных потерь сумел ее удержать - с другой стороны был серьезно "озабочен" (на деле - напуган) продвижением врага в глубь страны, дошедшего до Сев. Кавказа и побережья Волги. Приказ н.227 был призван мобилизовать Красную Армию, встряхнуть ее; на деле, значительная часть ее личного состава была переведена в карательные "заградительные" отряды, призванные останавливать паническое отступление войск. Напомним, что неудачи Красной Армии в первой половине войны обуславливались нехваткой опытного командного состава армии, большая часть которого была арестована или расстреляна в 1934-1938 годах по доносам; сильного отставания в вооружении, а также общей неподготовленности страны к войне, несмотря на текущую войну в Европе и донесения Советской разведки.