Положительные и отрицательные действия(не итоги правления) ивана iv(грозного заранее !

Что он сделал хорошего?

• Иван 4 был первым русским князем, назвавшим себя «царем всей Руси», положившим начало царской традиции правления.

• Земли в Астрахани, Сибири и Казани были причислены к русским землям при Иване 4.

• Преследование бояр во время правления Ивана 4 началось в соответствии с жесткими правилами опричнины.

• Был открыт Московский печатный двор, Первое в России издательство, открытое в 1553 году.

• Пересмотрел законный кодекс Судебник 1550 года, который положил начало постоянной армии, известной как стрельцкое войско. Эта армия ему в будущих военных завоеваниях.

• Разработал Земский собор – парламент

• Более эффективно регулировал Церковь с Стоглавым собором, который регулировал церковные традиции и иерархию.

• Курировал строительство собора Василия Блаженного в Москве.

• Иван 4 заключил мощное торговое соглашение с Англией и даже попросил убежища, если оно понадобится ему в боях с боярами от Елизаветы 1.  

Что он сделал плохого?

• Опричнина - государственная политика, принятая Иваном 4, сделала его абсолютным монархом большей части севера и провозглашена в эпоху боярских преследований. Иван 4 успешно захватил большие куски земли у знати и создал свою личную охрану, опричников, которые разграбили и разворовали все территории.

• Иван 4 также начал Ливонскую войну, которая длилась 24 года. Война натолкнула Россию против Шведской империи, Речи Посполитой и Польши.  Эта затянувшаяся война привела к тому, что экономика Москвы оказалась в напряженном состоянии, а в 1570-х годах не хватало российских ресурсов.

• Российская экономика была в долгу, когда Иван был коронован. Иван создал новые налоги и новых людей, чтобы собирать их для оплаты своих войн. Россия все еще была в долгу. Это создавало постоянные трудности.  

• Для крестьян тоже все было не радужно, потому что крепостной гнет только усилился.

Объяснение:

Иван 4 Васильевич широко известен как Иван Грозный. Он был Великим Князем Московским с 1533 по 1547 год и царствовал как «Царь всей Руси» с 1547 года до своей смерти в 1584 году.

Его сложные годы во власти привели к военным завоеваниям, включая Казань и Астрахань, которые изменили форму и демографию, характер России навсегда. Он также изменил политическое формирование российского государства, руководил культурным ренессансом в России и передал всю власть главе государства, царю. А этот титул никогда ранее не давался правителю на русских землях.

1939

23 серпня – укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що ввійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємні протоколи до нього розділяли Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої світової війни.

1 вересня – напад ІІІ Райху на Польщу, початок Другої світової війни. У лавах Війська Польського воюють 110-120 тис. українців. Бомбардувань зазнає Львів та інші західноукраїнські міста. Початок Другої світової війни для українців.

17 вересня – напад СРСР на Польщу. За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг до Бреста і Львова. Радянський нарком закордонних справ В’ячеслав Молотов вручив послу Польщі в Москві ноту, де стверджувалося, що «…польська держава та її уряд фактично перестали існувати». Також у ноті зазначалося, що «радянський уряд віддав розпорядження головному командуванню Червоної армії надати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно Західної України й Західної Білорусі». Війська Українського фронту під командуванням маршала Семена Тимошенка назустріч Вермахту, майже не зустрічаючи організованого опору польських військ.

22 вересня – спільний парад радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца Гудеріана у Бресті, Білорусь.

28 вересня – укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом, перерозподіл сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі.

16 жовтня – впровадження в СРСР медалі «Золота Зірка» – відзнаки Героя Радянського Союзу. За час війни цієї відзнаки удостоїлися понад 2 тис. українців, понад 30 – двічі, а льотчик Іван Кожедуб – тричі.

22 жовтня – початок радянських «виборів» до Народних зборів Західної України. «Голосування» організували політвідділи Українського фронту Червоної армії, до кампанії долучилися понад 50 тис. радянських агітаторів. За «блок комуністів і безпартійних», за офіційною версією, “віддали голоси” 90% виборців, зі 127 депутатів 71 були радянськими солдатами.

26 жовтня – Народні збори західної України одностайно ухвалили рішення про встановлення радянського ладу, возз’єднання з Українською РСР та початок колективізації.

1-2 листопада – Верховна Рада СРСР проголосувала за включення Західної України до складу УРСР.

30 листопада – початок радянсько-фінської («Зимової») війни. Північно-західним фронтом командував Семен Тимошенко, з українців комплектувалися 44-та і 70-та стрілецькі дивізії, перша з яких потрапила в оточення і загинула. Всього з радянського боку загинуло до 40 тис. українців. Українські добровольці, зокрема Юрій Горліс-Горський, воювали й на боці Фінляндії.

1940

10 лютого – Утворення Революційного проводу ОУН – розкол ОУН на радикальну фракцію бандерівців ОУН(р)/ОУН(б) та помірковану фракцію мельниківців ОУН(м). Причини: мельниківці були старшими людьми, переважно емігрантами, які питання визволення України пов’язували з доброю волею Німеччини. Бандерівці – то була радикальна молодь, заангажована в безпосередню підпільну роботу на українських землях, яка визнавала тільки політику “доконаних фактів” і безкомпромісної боротьби.

12 березня – укладення Московського миру між СРСР та Фінляндією.

26 червня – Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і про заборону самовільного відходу робітників і службовців з підприємств і установ», фактичне закріпачення працівників в СРСР, початок підготовки до загальноєвропейської війни.

28-30 червня – відторгнення Радянським Союзом Бессарабії та Північної Буковини від Румунії. Ці населені українцями та молдаванами території перейшли під контроль Бухареста 1918 року. Наприкінці червня СРСР оголосив Румунії ультиматум щодо “повернення” цих територій, погрожуючи війною. Румунія була змушена без бою віддати Бессарабію та Північну Буковину, що призвело до урядової кризи та приєднанню країни до гітлерівської “осі”. З частини цих земель утворили Молдавську РСР, решту приєднали до України.

21-22 липня – окупація та анексія Радянським Союзом Литви, Латвії та Естонії. Пізніше на їхньому місці постануть три нові радянські республіки.

2 серпня – офіційне включення Північної Буковини та частини Бессарабії (нинішня південна Одещина) до складу УРСР.

18 грудня – Гітлером підписує директиву № 21 про війну проти СРСР (план «Барбаросса»). Передбачав розгром Червоної армії протягом літньої кількатижневої кампанії та виходу до осені на лінію Архангельськ – Астрахань.

Багато води але думаю так буде теж добре

Объяснение:

Середньовіччя як загальносвітовий період в історичному розвитку країн Азії, Північної Африки, Америки є дискусійним питанням. Для середньовічної культури характерні дві ключові відмітні ознаки: корпоративність і панівна роль релігії і церкви. Сам образ середньовіччя часто асоціюється з колоритною фігурою лицаря в латах. Лицарі — професійні воїни — являли собою корпорацію, членів якої об'єднували б життя, етичні цінності, особові ідеали.Військова справа була прерогативою феодалів і вони робили все, щоб максимально не допустити участі в битвах «грубих мужиків».