Чому у різних народів виникло прислів'я : "усі дороги ведуть до храму"?

Багатьом, напевно, запам'ятався епізод з фільму "Покаяння", який ішов на екранах міста років чотири тому. Я хоч і не все зрозумів у ньому до кінця, але один момент забути не можу. "Ця вулиця веде до Храму?" - Запитує стародавня мандрівниця у молодої жінки. "Ні, не ця вулиця веде до Храму", - відповідає та. Вона знає, що говорить. З вулицею, на якій вона живе, у неї пов'язані важкі спогади. "Навіщо ж вулиця, якщо вона веде не до Храму?" - Здивовано питає бабуся. Вона твердо зрозуміла за довге життя, що людям потрібні тільки ті дороги, які ведуть до Храму добра, правди, краси та істини. І глядач мимоволі запитує себе: "Навіщо потрібна була дорога, що коштувала стільки сил і жертв, якщо вона привела не туди?" У чудового письменника Андрія Платонова є роман "Котлован". Цей образ-символ нашого життя-виявився настільки точним, що його використовують навіть міністри. Та й хіба не закопані мільярди грошей в землю? Досить прочитати в газетах суперечки про різних каналах. Волга-Чограй в Калмикії, наприклад, чи наш Волго-Дон-2, який обласна Рада вирішив законсервувати, виділивши на це ще мільйони рублів. Але цей образ підходить і до всієї нашої історії. Сімдесят років тому революційний народ клявся побудувати "новий світ", але до сьогоднішнього дня, схоже, зуміли замість обіцяного Храму загального щастя вирити тільки Котлован. Втім, реальні храми свідомо руйнувалися. Скільки тисяч їх знищено! Але ж як каже відомий журналіст Олег Морозов в "Литературной газете" (25.7.90) у статті-інтерв'ю, "очевидним є прямий зв'язок між загальним падінням моральності, загальним цинізмом, повінню аморалізму, злочинності, з одного боку, і втратою релігійної віри - з інший ".

Великий полководец,вступивший на престол двадцатилетним юношей.Ученик греческого философа Аристотеля,он был хорошо образован.Первый его бой произошел на берегах реки Граника.В жестокой схватке македонские всадники опрокинули персидскую конницу.после этой победы Александр  двинул свою армию вдоль западного берега Малой Азии.Стремился дойти до Индии.Но летом 323 г. до н. э. Александр внезапно умер.Он завоевал много стран и видел много народов.Многие народности помнят его до сих пор,под именем Искандер.

Алксандр Македонски был заваевателем.Поход Александра Македонского в страну саков в 30-е годы 4 века до.н.э. сакским землям стали угрожать греко-македонские войска под предводительством,Александр Македонского которы вторгся в Среднюю Азию.Древнегреческий историк Арриан писал о том, как Александр Македонский, переправившись через Сырдарью на плотах,атаковал саков.Вторжение на земли саков чуть не окончился полным поражением греко-македонских войск.И в концов саки свойм мужеством преградили греко-македонцам путь на Восток. он погиб от ядовитым растением,на землях Вавилон,Ирак.