Селянський рух становив органічну складову революції 1905-1907 рр.
Початок селянських заворушень в Україні припадає на весну 1905 р. Форми боротьби були традиційними, але мали масовий, демонстративний, зухвалий характер. На цьому етапі селяни захоплювали землю, вирубували ліси, забирали збіжжя, реманент, провіант у поміщиків, власників цукроварень і винокурень.
Влітку селянські виступи досягають свого піка. Рух охопив усі регіони України, але найбільша його інтенсивність гається на Правобережжі. З 36 повітів Правобережної України селянськими заворушеннями були охоплені 23. Поряд з традиційними формами протесту селяни використовують нові для них форми - сільські страйки.
У липні 1905 р. виникає і перша суспільно-політична організація селян Всеросійська селянська спілка.
Епіцентром анти поміщицьких погромів в Україні була Чернігівська губернія, де лише в одному Городянському повіті в жовтні 1905 р. знищено 16 панських маєтків та 2 винокурні. Протягом 1905 р. було проведено 3 з'їзди Селянської спілки, де формувалися політичні, економічні й соціальні очікування та побажання селянства. Лави цієї організації, незважаючи на репресії, швидко зростали: наприкінці 1905 р. налічувалось близько 200 тис, а в 1906 - І млн членів.
Свого апогею селянська війна досягла влітку 1906 р. Розпуск І Думи в липні 1906 р. збігся з піком селянських виступів. Після цього уряд перейшов у рішучий наступ.
Навесні 1907 р. знову почалися активні дії селян. Але наприкінці літніх місяців селянська війна стає слабшою і поступово завмирає.
В процесі революції виникали селянські організації - керівні органи, які скеровували дії селян, стримували насильства, надавали політичну спрямованість та упорядкованість боротьбі, встановлювали революційну дисципліну.
Важливим наслідком селянської революції було руйнування традиційного селянського суспільства і світосприйняття. Якщо в революцію селяни вступали, маючи традиційні ілюзії (цар дасть землю і волю), то в ході революції, особливо на етапі її спаду (каральні експедиції, масові екзекуції, арешти, розстріли, шибениці, заслання, тюрми) ці традиційні уподобання селянства зазнали суттєвих змін. В ході революції "знизу" формувалося нове, політично незалежне селянство. Основною метою його боротьби була земля, але селяни інтуїтивно відчували потребу в політичних змінах на підставі конституціоналізму (вимога Установчих зборів, політичних свобод), усвідомлення об'єднання зусиль з робітниками міста в протистоянні з урядовцями, поліцією, поміщиками.
Объяснение:
Христианство возникло в начале I в. н. э. в восточной части Римской империи. Из небольших разрозненных сект оно к началу IV в. превратилось в мощное идейное течение, завоевав господствующее положение сначала в Риме, а затем на Ближнем Востоке, в Северной Африке и во всей Европе. В настоящее время это наиболее распространенная религия, Оказывающая большое влияние на духовную, oбщecтвенную и политическую жизнь. Чем не было обусловлено возникновение христианства, в силу каких причин оно превратилось в официальную религию рабовладельческого, феодального и капиталистического обществ, как объяснить его относительно быстрое распространение и непрерывно возраставшее на протяжении многих веков влияние?
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Расположите имена князей в хронологической последовательности дат и их правления 1) юрий долгорукий 2)иван калита 3) иван 3 4)дмитрий донской 5) василий 1