Какие три из перечисленных положений характеризуют в 1953 - 1964 гг. ? запишите в таблицу цифры, под которыми они указаны. 1) экстенсивный характер развития сельского хозяйства; 2) обострение продовольственной проблемы; 3) начало механизации сельского хозяйства; 4) привлечение иностранного капитала в форме концессий; 5) развитие впк на основе научно-технических достижений; 6) ликвидация диспропорций между тяжелой и легкой промышленностью. ответ:

2,4,6 я так думаю может быть так

1, 3,6
уверенна

Имение

 - поместье, земельное владение 
Пример: Помещичье и. Государственное и. (в царской России).
***
2. - имущество, собственность 
Пример: Движимое и.

Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка.

имение

1. ср.
Земельное владение с помещичьим хозяйством; поместье.
2. ср. устар.
Имущество, собственность.

С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова. Толковый словарь русского языка.

имение

, -я, ср.
1. Поместье, земельное владение. Помещичье и.
Государственное и. (в царской России).
2. Имущество, собственность (устар.).
Движимое и, II уменьш. именьице, -а, ср. (к 1 знач.).амфитеатр

 - В Дрвней Греции и Риме: сооружение для зрелищ, в котором места для зрителей возвышаются полукрогом 
Пример: Здания расположены амфитеатром (перен. : возвышаясь одно за другим).
***
2. - места в зрительном зале, возвышающиеся уступами за партером 
***
3. - места так расположенные места в цирке, в лекторном зале

Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка.

амфитеатр

м.
1) Предназначенное для публичных зрелищ сооружение с ареной, вокруг которой 
возвышающимися уступами располагались места для зрителей (в Древнем Риме).
2) Ряды кресел в зрительном зале, расположенные полукружием с постепенным 
повышением за партером - в театре, кинотеатре и т.п. - или вокруг арены - в 
цирке, на стадионе и т.п.
3) а) Часть зрительного зала, где находятся такие ряды.
б) перен. разг. Зрители, занимающие такую часть зрительного зала.
4) перен. Что-л. (рельеф местности, строения и т.п.), постепенно возвышающееся 
в виде полукружия или круга.

С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова. Толковый словарь русского языка.

амфитеатр

, -а, м.
1. В Древней Греции и Риме: сооружение для зрелищ, в
к-ром места для зрителей возвышаются полукругом. Здания расположены
амфитеатром (перен.: возвышаясь одно за другим).
2. Места в зрительном зале,
возвышающиеся уступами за партером, а также так расположенные места в цирке,
в лекционном зале.

Після Тридцятилітньої війни Священна Римсь­ка імперія остаточно розпалася на величезну кількість невеличких держав (більше 300). Імператором, як правило, обирався представник австрійської династії Габсбургів, який був зобов’язаний забезпечувати «княжі свободи». Володіння династії Габсбургів були найбільшою частиною Священної Римської ім­перії. Їх заселяли представники різних національностей — німці, угорці, слов’янські народи. У XVII ст. держава Габсбургів стала централізованою. На чолі держави був імператор, дорадчим органом при імператорі стала державна рада, виконавчий орган — придворна австрійська канцелярія на чолі з канцлером. Тут складається аб­солютна монархія, яку підтримує дворянство.

Реформаційний рух в Австрійській державі набув поширення на всій її території, особливо в Чехії, де він об’єднався з національним рухом. Протестантизм сприйняли як міщани, так і частина дворянства.

Початок контрре­формації поклало правління Рудольфа ІІ, який став жорстоко переслідувати протестантів. За правління Фердинанда II католицизм у країні переміг, протестантизм сприймався як злочин, а його прибічників жорстоко карали: виселяли з Австрії, віддавали у солдати, конфісковували майно.

Намагаючись не допустити революції в країні, Габсбурги — Марія-Терезія (1740–1780), а потім її син Йосип II (1780–1790) — провели ряд реформ.

За військовою ре­формою вводився новий порядок набору до війська. Рекрути повинні були служити довічно. Чисельність армії значно збільшувалася, зросла й кількість офіцерів (для них відкрилася військова академія).

Фінансова реформа вводила податок на весь прибуток для всіх категорій населення.

Шкільна реформа запровадила обов’язкову початкову освіту, створювалися ремісничі школи, технічні та сіль­ськогосподарські училища. У Відні почали працювати Гірська та Торго­вельна академії.

За судовою реформою відбулися зміни в законодавстві: прийняті нові кримінальний та грома­дянський кодекси, обмежувалася смертна кара, суд здійснювала виключно держава.

Змінилося ставлення до католицької церкви. Закривалися монастирі, проводилася секуляризація земель, протестанти більше не переслідувалися, церква була позбавлена контролю над освітою.

Австрійську державу часто називали «клаптевою» імперію за її багатонаціональ­ній склад. Зростала національна самосвідомість населення.

Політична роздроб­леність негативно впливала на розвиток Німеччини. У сільському господарстві складається так званий прусський тип ведення господарства — земля належить крупним землевласникам — юнкерам — які використовують працю кріпосних селян.

У багатьох районах Німеччини пожвавився розвиток промисловості. Мануфактури виробляли скло, фарфор, килими, сукно, зброю. Формується ринок найманої праці.

У XVIII ст. Бранденбурзько-Прусська держава, якою правила династія князів Гогенцоллернів, мала найбільший авторитет серед німецьких князівств. Ця держава була абсолютною монархією, її правителі постійно збільшували володіння, контролювали торговельні морські шляхи, діяли в інтересах юнкерства. У 1701 р. курфюрст Фрідріх II отримав від імператора Священної Римської імперії титул прусського короля. Бранденбурзько-Прусська держава стала Королівством Пруссія.

За часів правління Фрідріха IIІ (1740–1786) Пруссія проводила активну зовні­шню політику – приєднання Сілезії, панування в Балтиці; постійно збільшувала кількість війська. Були про­ведені реформи у сфері державного управління, економіки, суду, освіти. Склалася систе­ма «просвіченого абсолютизму».