Реформы середины 1550-х годов в указанных сферах: государственный аппарат, сословное представительство, законы и суд, войско

Если вы про Россию, то Иван 4 принял титул царя в 1547 году. Этим он поднял характер своей власти. Начало формирования институтов представительной монархии. В 1550 году появляется судебник Ивана 4, который ограничивал наместников и организовавал стрелецкое войско. 1556 - отмена системы кормления. К этому времени оформились основные категории российского общества: боярская аристократия, дворянство, духовенство, крестьянство, посадское население. В борьбе с боярской оппозицией молодой царь мог рассчитывать лишь на дворянство, которое несло административную, военную, дипломатическую службу и получало за это земли и деньги из казны. В 1549 году впервые создал Земский собор(Совещательный орган) Была
реформирована церковь. Самым главным человеком на Руси был Царь, который имел неограниченую власть. 1552 г. — взятие Казани; 1556 г. — взятие Астрахани; 1558—1583 гг. — Ливонская война; 1581 г. — поход Ермака в Сибирь.

Объяснение:

Влияние тюркской цивилизации на средневековую европейскую культуру

Аннотация. В данной статье рассматриваются вопросы межкультурных и меж цивилизационных отношений, складывавшихся между древними тюрками и европейскими странами на протяжении многих столетий. Авторы обращают внимание на данные исторических источников, свидетельствующих о существовании еще в глубокой древности дипломатических взаимоотношений правителей и ханов Великой степи Дешт-и-Кипчак с различными государствами, странами и народами, как на Востоке, так и на Западе. Отмечается решающее воздействие тюрков на зарождение и развитие культуры стран Европы эпохи Средневековья.

Тюркский мир на протяжении всей истории Земли являлся уникальным местом – родиной самых первых и могучих культур и цивилизаций, оказавших впоследствии решающее влияние на весь ход мировой истории. Такое обстоятельство исходит из основной причины: тюрки были связующим мостом между Востоком и Западом. Таким образом, особенность тюркской культуры заключается в том, что она неизбежно вобрала в себя все лучшее из мировой культуры Востока и Запада, но, вбирая эти ценности, она сумела сохранить и свою уникальную и самобытную культуру.

Масони — члени релігійно-етичних організацій “вільних каменярів”, які зародилися в Західній Європі в період середньовіччя, а найбільше поширилися у зв’язку з Французькою революцією наприкінці XVIII ст.

Спочатку масонами називали тих, хто досконало вмів будувати храми і за це дістав право вільно пересуватися всіма християнськими країнами Європи. Пізніше цю назву дістали різноманітні релігійно-етичні організації в різних країнах, які були опозиційними до будь- яких державних структур.

Мета організацій:

• удосконалення людини, її внутрішнього світу як іб удосконалення суспільства;

• заперечення насильства як засобу соціальних перетворень;

• об’єднання всіх народів світу в розумне суспільство на основі братерства, рівності, взаємодо ;

• сповідування ідей всесвітнього братства, рівності, самопізнання і самовдосконалення.

До Росії масонські організації проникли наприкінці XVIII ст. В Україну масонство було завезено з Росії та Польщі. Особливість діяльності масонських організацій — лож — в Україні — їхній політичний характер.

В Україні діяли такі масонські організації (ложі):

1817-1819 pp. Масонські ложі виникли в Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі, Кам’янці-Подільському.

У складі цих лож були представники різних національностей — росіяни, українці, поляки, французи, греки, євреї, італійці, німці. За фахом і родом занять — урядовці, поміщики, вчителі, лікарі, військовики.

1. Масонські ложі в Одесі виникли у 1817 p.:

• “Понт Євксинський” (70 осіб).

Засновник — граф О. Ланжерон (місцевий урядовець, француз за походженням). Члени ложі — Іван Орлай, Іван Котляревський та інші.

• “Трьох царств природи”.

Члени ложі — Кирило і Петро Розумовські — онуки останнього гетьмана.

2. 1818—1819 pp. Полтавська ложа “Любов до істини” (23 особи).

Заснували українські урядовці й поміщики.

Очолив її Михайло Новиков — правитель губернської канцелярії. Була закрита в 1919 р. за наказом Олександра І. Вона відіграла найбільшу роль у масонському русі.

3. 1818—1822 pp. Київська масонська ложа “Об’єднаних слов’ян”. У 1822 р. цар видав указ, яким повністю заборонив діяльність масонських організацій.

Наслідки утворення масонських лож:

• Сприяли зростанню демократичного руху;

• Підготовляли ґрунт для національного руху.