Составь рассказ о земледельцах в древнем египте нужно

В Древнем Египте жизнь была трудной. Там люди жили намного меньше чем современный человек потому, что там люди очень сильно трудились день от о дня . Земледельцы каждый день вставали в 5.00 утра. Они шли на работу собирать пшеницу для того, что-бы прокормить себя и семью. Если это- Суббота то к 6 до 17.00 человек должен принести пожертвования фараону для того, что бы фараон отдал жертвы ( тоесть пшеницу) покровителю всех Егептян богу РА. После тежёлого дня в 18.00 он возвращается домой прокармливает семью. Где-то в 19.00 верующее люди начинают поклонятся богу Ра. Потом он прокармливает скот. Только к позднему вечеру в 22.00 обычный земледелец ложиться спать.

Земледельцы в Древнем Египте выращивали злаки (ячмень, пшеницу), различные овощи (лук-порей, салат, репчатый лук, чеснок, огурцы, редис, бобы, турецкий горох). Жизнь крестьян напрямую зависела от разливов Нила.
В июле вода поднималась, поля заливало, и крестьяне не могли работать. 
В октябре вода отступала - приходила пора сева. После спада воды земля оставалась влажной и ее легко было обрабатывать. Пахарь шел за плугом, погоняя впряженных в него коров или быков. Следом за ним сеятель разбрасывал семена. Часто крестьяне пускали на поля стада баранов, коз или свиней, которые топчась по земле, зарывали посеянные семена. 
После посевных работ крестьяне не сидели сложа руки. Так как дождей выпадало не достаточно, поля приходилось орошать. Для этого земледельцами строились специальные каналы. А для того, чтобы поднять воду из реки и наполнить ею каналы, египтяне использовали водоподъемные "журавли" -  шадуфы.
В марте наступал засушливый сезон, приходила пора жатвы. В это время крестьяне обирали лен. Потом начинался сбор пшеницы и ячменя. Стебли срезали серпом, сделанным из челюсти гиппопотама, в которую были вкраплены острые осколки кремня. Позднее лезвия стали делать из бронзы, а затем из железа. Колосья связывали в снопы, которые привозили на ток. Там зерно молотили, прогоняя по нему быков. После зерно веяли, очищая от плевел. Обмолоченные зерна складывали в амбары.

Объяснение:

12 октября 1492-ОТКРЫТИЕ АМЕРИКИ

1468-1474-ПОХОД АФАНАСИЯ НИКИТИНА

1535-1538-ДЕНЕЖНАЯ РЕФОРМА

1462-1505-ПРАВЛЕНИЕ ИВАНА III

1497-ПЕРВЫЙ СВОД ЗАКОНОВ-СУДЕБНИК

1505-1533-ПРАВЛЕНИЕ ВАСИЛИЯ III

1514-БИТВА ПОД ОРШЕЙ

1521-ПРЕДАТЕЛЬСТВО ИВАНА ИВАНОВИЧА

1500-1503-РУССКО-ЛИТОВСКАЯ ВОЙНА

1507-ЛИТОВСКИЙ СЕЙМ ПРИНЯЛ РЕШЕНИЕ О НАЧАЛЕ ВОЙНЫ С РОССИЕЙ

1508-ЗАКЛЮЧЕН МИР МЕЖДУ РОССИЕЙ И ЛИТВОЙ

1514-ОСАДА СМОЛЕНСКА

1501-1503-РУССКО-ЛИВОНСКАЯ ВОЙНА

1533-1584-ПРАВЛЕНИЕ ИВАНА IV

1534-ЛИТВА ОБЬЯВИЛА ВОЙНУ РОССИИ

1547-ВЕНЧАНИЕ НА ЦАРСТВО ИВАНА IV

1549-СОБРАНИЕ ЗЕМСКОГО СОБОРА

1550-СОЗДАНИЕ НОВОГО СУДЕБНИКА;ВОЕННАЯ РЕФОРМА

1556-УЛОЖЕНИЕ О СЛУЖБЕ;РЕФОРМА МЕСТНОГО УМПРАВЛЕНИЯ;ПРИСОЕДИНЕНИЕ АСТРАХАНИ К РУССКОМУ ГОСУДАРСТВУ

1585-ОСАДА КАШЛЫКА

1583-РУССКО-ШВЕДСКИЙ МИР

1581-ЗАПОВЕДНЫЕ ЛЕТА

1597-УРОЧНЫЕ ЛЕТА

1572-ОТМЕНА ОПРИЧНИНЫ

1584-1598-ПРАВЛЕНИЕ ФЕДОРА ИВАНОВИЧА

1580-1593-РУССКО-ШВЕДСКАЯ ВОЙНА

15 МАЯ 1591-СМЕРТЬ ЦАРЯ ДМИТРИЯ

7 ЯНВАРЯ 1598-СМЕРТЬ ЦАРЯ ФЕДОРА ИВАНОВИЧА

1598-1605-ПРАВЛЕНИЕ БОРИСА ГОДУНОВА

Характеризуючи соціальні та світоглядні передумови середньовічної культури, необхідно усвідомити хронологічні рамки Середньовіччя. Під середньовічною культурою сучасна наука розуміє культуру доби феодалізму, що відповідно до країн Західної Європи становить період приблизно від У до ХУ ст. Формування феодальних відносин у країнах Західної Європи відбувається нерівномірно. У Франції та Італії – впродовж ІХ-ХІ ст., у Німеччині – до середини ХІ ст., завоювання Англії кінця ХІ ст. прискорили процеси феодалізації у цій країні.

До кінця ХІ ст. у Західній Європі завершується поділ суспільства на землевласників – феодалів (сеньйорів) та залежних селян (сервів). Феодальні відносини характеризуються поєднанням верховної влади, у тому числі політичної, з землеволодінням, васальною ієрархією. Відносини особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів) становили систему васалітету. Васал отримував землі від вищестоящого сеньйора, який, у свою чергу, був чийсь васал. Одержання землі зобов’язувало васала виконувати військові обов’язки, брати участь у суді і т.д.

Найважливішим соціальним явищем раннього Середньовіччя була аграризація населення, що зумовила деякі своєрідні риси середньовічного суспільства. Зокрема, його аграрний характер, самодостатність великої кількості закутків, на які розпався колись єдиний римський світ. Матеріальна середньовічна культура формувалася на основі замкнутого натурального господарства сільського маєтку, нерозвиненості товарно-грошових відносин. Надалі основою культури стало і міське середовище, бюргерство, ремісниче цехове виробництво, торгівля, грошове господарство. З утворенням централізованих держав оформилися стани, що визначили структуру середньовічного суспільства – духівництво дворянство та “третій стан” – “народ”. Духівництво піклувалося про душу людини, дворянство (лицарство) займалося державними справами, народ працював.