Тривале перебування при царському дворі на перших ролях сприяло зростанню не тільки економічної могутності, але й політичних амбіцій графа К. Розумовського. Численні нагороди та титули породили у нього бажання встановити спадкоємне гетьманство.
Наприкінці 1763 р. гетьман розіслав у всі полки ордери, скликаючи до Глухова всіх старшин, включно до сотника, на Генеральну Військову раду. Головним питанням, яке обговорювалося на цій раді, було запровадження спадкового гетьманства за родом Розумовських.
Після тривалих і запальних дебатів присутні на Глухівській раді виробили 23 пункти, які мали увійти до майбутнього прохання на ім’я російської цариці. На їх основі генеральний писар В. Туманський разом з гадяцьким (А. Крижанівський) та миргородським (Ф. Остроградський) полковниками склали чолобитну для подання імператриці Катерині ІІ. До того ж гетьманом було відправлено з таємною місією до митрополита Київського Арсенія Могилянського та архімандрита Успенської Києво-Печерської лаври Зосима Вальковича старшого канцеляриста Генеральної Військової Канцелярії Туманського (брата генерального писаря), щоб обговорити задуману Розумовським справу. Кирило Григорович розумів, що успіх справи залежить також від її підтримки вищим духовенством.
Александр Первый понимал, что Россию может приблизить к развитым государствам Европы либерализация общества. Его отец Павел Первый в своё время принял целый ряд неудачных законов по отношению как к дворянам, так и простому народу. Александр Павлович хотел бы зарождающемуся в России новому классу - буржуазии. Поэтому он разрешил покупать землю мещанам, купцам и даже крестьянам. В 1803 году он издал указ о вольных хлебопашцах, которым несколько урезал права помещиков-крепостников. Конечно, реформы по ограничению самодержавия не были достаточны, кроме того они были свернуты к началу войны с Наполеоном, поэтому не достигли предполагаемых результатов.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Раскройте смысл названия данного учебника россии 16век