Відомо що пічля завершення великої французької революції було утворено консульство а згодом імперію наполеона бонапарта .на вашу думку це випадковість чи закономірність?

Це є закономірним, тому що як і Консульство, так і Імперія були очолювані самим Наполеоном, однак в першому випадку його влада була формальною, а в другому (що випливає з раніше названого) його влада була юридично затвердженою і він був оголошений Наполеоном |.

Крестьянская война 1773—1775 годов (пугачёвщина, пугачёвское восстание, пугачёвский бунт) — восстание яицких казаков, переросшее в полномасштабную крестьянскую войну под предводительством е. и. пугачёва. предпосылками восстания стало обострение отношений власти и казачества после ликвидации привилегий казаков в 1771 и ухудшение жизни казачьей "голытьбы" по сравнению со "старшинами". усилилась личная зависимость крестьян от помещиков, выросли государственные налоги (почтовые, ямские) , вызванные процессом развития рынка и необходимостью пополнения казны в условиях -турецкой войны 1768-1774. социально-психологическая обстановка в стране была накалена крестьян на то, что вслед за "освобождением дворян" (манифест 1762 о даровании вольности и свободы всему российскому дворянству) последует и "манифест о вольности крестьянской". ходили слухи, что царь петр iii подготовил его, но "злые приспешники" скрыли его и устроили покушение на жизнь императора. территория, охваченная восстанием, включала оренбургский край, урал, приуралье, западную сибирь, среднее и нижнее поволжье, что позволяет считать его крестьянской войной. среди восставших, помимо , были калмыки, башкиры, татары, чуваши и другие народности заволжского края. социальный состав около 100 тыс. повстанцев — крестьяне, трудовые слои казачества, частично городская беднота и рабочие мануфактур. основное ядро восстания — яицкие казаки и примкнувшие к ним крестьяне, горожане, недовольные усилением налогового гнета, а также работный люд, обеспечивавший повстанцев артиллерией. лозунги восставших вначале ограничивались возвращением привилегий казачеству, но по мере роста движения и включения в него крестьян и работных людей появились требования освобождения крестьян от крепостной неволи, от поборов и податей, передача им земли. ни в одном из документов восставших не ставилось изменить формы государственной власти (монархии) ; повстанцы рассчитывали "извести возмутителей империи и разорителей крестьян" (дворян) и посадить при этом на трон "хорошего царя". причины поражения восстания, кроме его слабой организованности, недостаточности и устарелости вооружения, отсутствия ясных целей и конструктивной программы восстания, таились в его разбойном характере, жестокость восставших вызывала негодование в обществе. пугачеву было суждено потерпеть поражение и потому, что государственный механизм работал достаточно слаженно, и екатерине ii удалось быстро мобилизовать необходимые ресурсы для подавления восстания. крестьянская война не к каким-либо изменениям социального положения крестьянства, не облегчила его жизнь. напротив, свои выводы сделало правительство: в 1775 в стране была проведена новая губернская реформа, увеличившая количество губерний. автономия казачьих войск была ликвидирована раз и навсегда. река яик переименована в урал. но страх новой "пугачевщины" заставил образованное общество обсуждать пути решения "крестьянского вопроса", что подтолкнуло дворянство впоследствии смягчить, а затем и отменить крепостное право в 1861.

Нова культурна парадигма виникла внаслідок кардинальних змін суспільних відносин в Європі.
Особливе значення в становленні Відродження мало падіння Візантійської держави й втекли в Європу візантійці, які взяли з собою свої бібліотеки і твори мистецтва, що містили безліч античних джерел, невідомих середньовічній Європі, а також були носіями античної культури, у Візантії ніколи не забывавшейся. Так, під враженням від виступу візантійського лектора, Козімо Медічі заснував Академію Платона у Флоренції.
Зростання міст-республік призвела до зростання впливу станів, які не брали участь у феодальних відносинах: майстрів та ремісників, торговців, банкірів. Усім їм була притаманна ієрархічна система цінностей, створена середньовічної, в чому церковною культурою, і її аскетичний, смиренний дух. Це призвело до появи гуманізму — суспільно-філософського руху, що розглядав людини, його особистість, його свободу, його активну, творчу діяльність як вищу цінність і критерій оцінки суспільних інститутів.
У містах стали виникати світські центри науки і мистецтва, діяльність яких перебувала поза контролем церкви. Новий світогляд звернулося до античності, вбачаючи в ній приклад гуманістичних, неаскетичных відносин. Винахід у середині XV століття книгодрукування зіграло величезну роль у поширенні античної спадщини і нових поглядів по всій Європі.
Відродження виникло в Італії, де перші його ознаки були помітні ще в XIII і XIV століттях (діяльності сімейства Тоні Парамони, Пізано, Джотто, Орканья та ін), але воно твердо встановився лише з 20-х років XV століття. У Франції, Німеччині та інших країнах цей рух розпочався значно пізніше. До кінця XV століття воно досягло свого найвищого розквіту. У XVI столітті назріває криза ідей Відродження, наслідком чого є виникнення маньєризму і бароко.