Сравнительная характеристика (таблица) военных действий на северном и южном фронтах австро-угорщины и россии xx век 59 только умоляю

Термин "оттепель" введен Ильей Эренбургом. Этим словом характеризовалась эпоха Никиты Сергеевича Хрущева, продолжавшаяся с 1953 по 1964 год.
  В этот период предлагалась деятелям культуры и искусства свобода в рамках "партийности" и " социалистического реализма". 
Предпосылкой оттепели можно считать  развенчание культа личности Сталина, падение "железного" занавеса и контакт с Западом. Огромную роль сыграла и личность самого Хрущева и его окружения.
 Чем же характеризовалась эта эпоха ?
1. Критика сталинизма в творчестве Солженицына   ( " Один день Ивана Денисовича"), Дудинцева ( " Белые одежды").
2. Разрешение разных  направлений , ранее запрещенных ( джаз, абстракционизм).
 3.  Не запрещалось показывать неприглядный образ чиновников ( в киножурнале " Фитиль", в художественном фильме "Карнавальная ночь").
4 В 1957 был фестиваль  молодежи и студентов в Москве, конкурс Чайковского. Советская молодежь увидела мир, представление о котором расширились.
5. Но: затравили Пастернака за роман " Доктор Живаго" , которому запретили принять Нобелевскую премию( он не устраивал партийное руководство).
6. Возрождалась наука. Генетика признана наукой. Ученые - физики  Ландау и Прохоров  стали всемирно известными.
 7.. Символом свободы в музыке стала бардовская песня( Окуджава, Галич, Высоцкий). Она же вошла и в художественные фильмы.
 Духовная жизнь страны изменилась. Повысился интерес простых людей к культуре и искусству.   Появилась возможность выбора тем и направлений, нужных для саморазвития человека.  Противоречия эпохи снимались общей светлой атмосферой , которую чувствовал каждый советский человек.

1648 pоку 25 січня – початок національно-визвольної війни. Повстання козаків на Запорозькій Січі й обрання гетьманом Богдана Хмельницького.

Причини Національно-визвольної війни:

Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації. В українського народу фактично не було перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої.

Причини національно-релігійного характеру:

після Берестейської церковної унії 1596 р. польська шляхта планомірно і цілеспрямовано запроваджувала серед українського населення католицизм, забороняла вживати українську мову в установах та навчальних закладах.

За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним. Рушійними силами Національно-визвольної війни стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство, частина дрібної української шляхти.
Найважливішу роль у Національно-визвольній війні відігравало козацтво, яке винесло на своїх плечах основний тягар боротьби за незалежність.

Територіальні зміни:

Перед початком походу на українські землі, на відміну від попередніх ватажків козацьких повстань, Хмельницький вирушив у Крим, де домовляється про до у війні з Річчю Посполитою. Обережний хан Іслам Ґірей ІІІ не поспішав оголошувати війни, проте дозволив ордам ногайських кочовиків під проводом Тугай-бея долучитися до повсталих козаків. Для обох сторін такий союз був вигідним: татари здобували військову здобич, а козаки вирішували питання кінноти, якої у них на той час у потрібній кількості не було. Літом 1649 року на до тисячному війську козаків Хмельницького, рушив сам кримський хан Іслам-Ґірей з 40-тисячною татарською кіннотою. Вони взяли в облогу значну частину шляхетських військ у Збаражі. На до поспішив сам король Ян ІІ Казимир і протиборчі сили зустрілися під Зборовим. Виявити переможця у битві не вдалося через бажання хана якнайшвидше завершити конфлікт. Йому було невигідно надмірне посилення козаків і остаточна поразка будь-якої з сторін.