Кем бы ты хотел(а) быть и чем заниматься, если бы жил(а) в раннее новое время 15- в начале 17 века

Моя дорогая, пишу тебе  уже твердо стоя на новой земле, те выгоды, что нам обещали, те деньги которые придут, может быть и не нам, но нашим детям, вдохновили меня рискнуть, пока я находился на корабле моряки и другие купцы говорили о краснокожих туземцах, которые словно духи живут в лесу и убивают  и нападают на поселения, но как говориться там где нет риска и рыба не водиться, боже, поверить не могу, я один из первых купцов, что наладит торговлю доселе может быть и не известынми товарами, голова кружиться от этой новости, может быть позже, если у меня будет достаточно денег, заложу основу моей торговой компании монополиста, однако пока работы не початый край, все получаемые деньги буду передавать тебе через корабли с товарами приходящие раз в месяц, знаешь, смотря на трудящихся людей, не важно какой професии, я вижу не деревню и даже не город, а будуй рай, который мы строим для других, но ладно, не буду тебя подговаривать присоединиться ко мне, передавай всем родным привет и скажи, что я люблю их, боже я надеюсь, у меня все получится, с любовью твой муж Фердинанд.

22 апреля 1513 год.

Михайло Драгоманов – людина різнобічних наукових зацікавлень і спрямувань, широкого діапазону практичної дії. На протязі всього життя він заглиблювався в історію власного народу і народів Європи, прагнув осмислити шляхи людської цивілізації й на підставі цього намалювати ясну перспективу творчого саморозвитку України. В основі його невтомного творчого і громадського життя було слово, звернене як до прихильників, так і до опонентів – у сотнях статей, наукових розвідок, листів. Блискучий публіцист, чиє перо весь час служило боротьбі проти політичної і духовної тиранії, проти вузьких кастових інтересів чи непросвіти; фольклорист, чиї збірки творів та наукові праці поставили його в рівень, з європейськими вченими того часу; оригінальний літературний критик та історик рідного письменства; соціолог і політолог, глибокий фахівець з історії античності і Середньовіччя; громадський діяч і кореспондент десятків періодичних органів і сотень співвітчизників і зарубіжних вчених – такою багатогранністю, енциклопедичністю вирізнялася вся діяльність Михайла Драгоманова. “Він не написав ані одного слова, котре б не відносилося до живих людей, до живих обставин і до тих питань, котрі так чи інакше порушують думки і чуття окружаючої його громади. Оте живе чуття, той бистрий погляд що завжди добачує потреби хвилі і вміє найти для них відповідний вираз і відповідне заспокоєння найліпше характеризує нам самого Драгоманова” – так відгукувався про багатогранну діяльність видатного вченого Іван Франко.

Хоча Михайло Драгоманов за своє життя отримав багато негативних оцінок і критики, але більшість видатних постатей того часу відгукувались про нього з теплотою і пошаною. Д. Овсянико-Куликовський про Драгоманова казав: ”Це була натура ясна ... прозора. Глибока щирість і рідкісна чесність душі – це були в нього риси, що впадали в очі. Нікого він не ховав і ні з чим не ховався – його слова та вчинки були достеменним відбитком його душі”. Леся Українка писала, що “М.Драгоманов був великим українцем, тримався і в літературі, і в політиці, і в приватному житті тієї засади, що “чистое дело требует чистых средств”, і тримався її до кінця з великою завзятістю і невмолимістю”. Іван Франко говорив: “Драгоманов для нас був чимось більше, як заслуженим чоловіком. Він був для нас правдивим учителем і вповні безкорисно не жалував праці, писань і навіть докорів, щоб наводити нас, лінивих, малоосвічених, вирослих в рабських традиціях нашого глухого кута, на кращі, ясніші шляхи європейської цивілізації.