Таблица по гражданская война периоды события результат

1.  национальный кризис в стране, который породил непримиримые противоречия между ос­новными социальными слоями общества;
2.  социально-экономическая и ан­тирелигиозная политика большевиков, направ­ленная на разжигание вражды в обществе;
3.  попытки стремление дворянства и вер­нуть утраченное положение в обществе;
4.  психологический фактор ввиде падения ценности человеческой жизни в хо­де событий Первой мировой войны.

в 19 веке произошёл один из самых больших переворотов в человечества — традиционная аграрная цивилизация изменилась на индустриальную, или машинную, цивилизацию. западная европы изменилась до неузнаваемости. она вырвалась вперёд в своём развитии. произошёл промышленный переворот. обновление затронуло все стороны жизни граждан. модернизация проявилась в небывалом росте городов (урбанизация), использовании машин в производстве, приобретении знаний, демократизацией политической жизни, появлении свободы мыслей и атеизма. формировалось новое буржуазное гражданство.

в начале 19 века во франции устанавливается власть наполеона. этот человек меняет устои. с 1804 года франция — это уже империя. бонапарт выдаёт знаменитый гражданский кодекс (кодекс наполеона), который укрепляет буржуазную модель имущественных отношений, наследственного прав и положение наемного рабочего. кодекс наполеона сохранил важнейшие завоевания революции: равенство граждан перед законом, свободу религии, неприкосновенность личности и имущества. приходит время наполеоновских войн, которые затронут весь мир. а затем придут революции.

только в 1820-х великобритания вступила в период устойчивого промышленного развития. там сложилась конституционная монархия. принцип которой: "король царствует, но не правит". реальная власть перешла к парламенту. в 1830 году начался массовое движение работников за избирательную реформу, которое длилось аж до 1850 года. в 1838 году выходит " народная хартия".

в это время германия представляла собой союз, который состоял из 35 монархий и 4 вольных городов. представительным органом германии был бундестаг, который заседал во франкфурте-на-майне, но решения бундестага были не обязательны для членов союза. за лидерство в германском союзе соперничали пруссия и австрия. революция во франции и в италии послужила толчком. для волнений в разных германских державах. однако главные события развернулись в пруссии. 18 марта 1848 года началось восстание в берлине. король был вынужден уступить. важнейшим в ходе революции был вопрос об объединении германии. 18 мая 1848 года открылось первое заседание франкфуртского национального собрания. большинство депутатов считали, что германия должна объединиться возле пруссии. в 1849 году парламент принял конституцию. германских державы должны были объединиться в единую империю во главе которой стоял наследный монарх с двухпалатным рейхстагом. король отказался от короны императора. народные выступления были подавлены армией, а франкфуртский парламент разогнан. объеденинение так и произошло.

Майордоми австралії з дому шпінідів (нащадки піпіна геристальського), ставши правителем об'єднаної франкської держави, започаткували нову династію франкських королів, яка пізніше за ім'ям найвидатнішого зі своїх представників - карла великого - отримала назву династії каролінгів. син піпіна геристальського карл мартелл ("молот"), що правив з 715 по 741 р., успадкувавши від батька звання майордома австразії, нейстрії та бургундії, почав своє правління з придушення внутрішньої смути в королівстві. розбивши повсталих проти нього нейстрійських феодалів, а потім герцогів аквітанії та провансу, карл виступив проти німецьких зарейнських племен, що вийшли з покори - саксів, фризів, алеманів, баварів - і знову обклав їх даниною. у 732 р. у битві при пуатьє карл мартелл завдав поразки арабам, які, завоювавши на початку viii ст. іспанію, вторглися в 720 р. у південну галлію, погрожуючи франкській державі. перемога франків при пуатьє припинила подальше просування арабів у європі. військова та політична могутність карла дала йому можливість певний час франкською державою, навіть не зводячи на трон монархів меровінзької династії. за правління каролінгів у франкському суспільстві відбувався переворот в аграрних відносинах, що сприяв завершенню формування феодального ладу. суть цього перевороту, що почався ще за меровінгів, полягала: o у швидкому зростанні великої земельної власності за рахунок соціального розшарування всередині общини; o розоренні маси вільних селян-общиників, які, втрачаючи свої алоди, поступово перетворювалися на залежних людей, а потім і на кріпаків. до початку viii ст. у франків уже склалися дві ворожі соціальні верстви: o великі землевласники галл о-римського і германського походження, які володіли своїми землями переважно на правах безумовної приватної власності (алод), а тому були відносно незалежні від центральної влади і нерідко виступали проти неї зі зброєю в руках; o певною мірою залежні селяни, що не мали земельної власності й експлуатувалися власниками землі, на якій вони жили. значну частину цих залежних людей становили нащадки гал-ло-римських рабів, колонів, вільновідпущеників, германських рабів і литів. відмінності між цими категоріями поступово згладжувалися. але водночас у франкському суспільстві були ще досить численні проміжні групи населення: дрібні та середні алодисти селянського типу, які частково також користувалися працею залежних селян. іноді поряд з алодом вони тримали землю у вотчині як дрібні держателі феодального типу (дрібні вотчинники), що починали тільки переходити до феодальної системи господарства. розвиток феодальних відносин у франкській державі вимагав зміни форм феодальної власності. оскільки значна частина вільних селян, які розорилися, вже не мала матеріальних засобів для служби в ополченні, постало питання про докорінну реорганізацію військових сил. тому була здійснена бенефіціальна реформа карла мартелла.