немного конспекта об этом, но только "источники знаний о древнейшем человеке"​

1) Во Франции решительный шаг к усилению цен­тральной власти был сделан королем Людовиком XI (1461 - 1483). В ходе длительных войн он одержал победу над могущественным Карлом Смелым, герцогом Бургунд­ским. К владениям короля отошли часть Бургундии, Про­ванс, Бретань. Многие области, города потеряли свои давние привилегии. Утратили значение Генеральные штаты. Возрос­ло количество чиновников. Создание постоянной армии, служба в которой оплачивалась королем, делало феодалов (дворянство) все более подчиненными ему. Знать, хотя и со­храняла частично свои владения, лишалась былой независи­мости. В XVI век Франция вступила как крупное централи­зованное государство.B таком государстве вся территория реально подчинена центральной власти, а управление осуществляется при чиновников.В Англии в 1455 г. вспыхнула война Алой и Белой розы между сторонниками двух ветвей правящей династии: Лан­кастерами и Йорками. В ходе этой войны погибла значительная часть крупных феодалов. В 1485 г. к власти пришел король Генрих VII Тюдор (1485 -1509). Король добился роспуска войск крупных феодалов, многих казнил, а земли забрал себе. Парламент по-прежнему собирался, но все реша­ла воля короля. Англия, как и Франция, превратилась в цен­трализованное государство.

Найважливішою причиною виникнення держави були, насамперед, сприятливі природні умови для життя людини, українська родюча земля, помірний клімат, наявність рік і морів, географічне розташування у центрі Європи, на перехресті міграційних і торговельних шляхів, поєднання широких полів і лісу.

Наступною причиною державотворення було виникнення самого давньоукраїнського етносу - автохтонного населення з сильним генотипом, що сформувався саме на цій землі в результаті численних етнічних оновлень і перетворень. Не випадково М.Грушевський вважав, що саме слов’янські племена антів, які залучили до об’єднання залишки скіфів і сарматів, стали генетичним корінням українського народу. Таким чином український етнос сформувався в 4-7 ст. н.е. в часи існування Антського союзу.

Крім того, швидке виникнення найбільшої у Європі держави і динамічний її розвиток були би просто неможливі без багатого державотворчого досвіду і традицій, які зберігалися в пам’яті народу. Мається на увазі Велика Скіфія, Боспорське царство, Антська держава, Готський племінний союз тощо. Сучасний науковець О.Палій таким чином говорить про роль скіфів на нашій землі: «Могутній племінний союз скіфів дозрів до рівня державності уже до середини І тисячоліття до н.е., об’єднавши в тому числі і праслов’ян. Таким чином, значно раніше, ніж у більшості регіонів Європи, в Україні створилися умови для державного життя та об’єднання в межах держави Великої Скіфії майже всієї території України»[1].

Російська історіографія наукову концепцію етногенезу європейських народів, основою якої є твердження про те, що саме народ є основним суб’єктом історії, на основі його самоорганізації і виникли сучасні держави. В Кремлі досі дотримуються «норманської теорії», згідно з якою саме Рюриковичів утворили Новгородську, Київську і Московську держави. Звідси робиться політичний висновок: одна династія – одна держава, що, на думку росіян, виправдовую їх агресивну політику підкорення сусідніх народів.