Почему потерпела крушение династия романовых?

Романовы шли твёрдым шагом к своему падению после царствования Николая Первого. А первые шаги были сделаны "весёлой Елисавет" Петровной. Слишком уж предавались "играм"(абсолютно неуместным и несвоевременным) в гуманизм, милосердие, либерализм. Крах окончательно оформился тогда, когда стали ОПРАВДЫВАТЬ на судебных процессах УБИЙЦ видных лиц и чиновников империи. И вообще, вместо того, чтобы потрясателей основ и губителей государства, бандитов, убийц, террористов и грабителей (эсеров, анархистов, эсдеков, большевиков, меньшевиков) вешать, как опаснейших врагов государства, к ним отнолсились сверхуважительно, неоправданно миролюбиво, " " им снискать лавры борцов за идею и всячески мирволили. И не заметили, как выросли "зубастенькие мальчики",загрызшие одну из величайших империй мира

1. Главными причинами вторжения персов на территорию Греции (Элладу) были:
- Стремление Персидской империи захватить новые территории;
- Греция представляла собой государство, которое имело большое культурное влияние на территории Малой Азии;
- в Малой Азии тогда поднялось восстание, которое поддерживали греческие полисы.
2. Население Аттики было перевезено на остров Саламин, отделённый от материка узким проливом. Именно здесь командующий флотом Фемистокл решил дать морское сражение, защищая афинский народ. Греки выиграли Саламинское сражение и смогли вернуть себе господство на море.
3. Для греков единственной возможностью решительной морской победы было сражение в узком пространстве, где численный перевес врага нивелировался. Входя в проливы между материком и Саламином, персы сами себя лишали преимуществ. Для них начало битвы при Саламине стало решающей стратегической ошибкой, которая определила исход боя и дальнейший ход войны.

ответ:В ІХ-Х ст. в Київській Русі не існувало затвердженого порядку престолонаслідування. Після загибелі Великого князя Київського Святослава Ігоровича (972 р.), його наймолодший син Володимир, матір'ю якого була не законна дружина князя, а наложниця Малуша, повстав проти спадкоємця престолу Великого князя Київського Ярополка. Міжусобиця закінчилася об'єднанням земель Київської Русі під владою Володимира (978 р.) і загибеллю двох інших синів Святослава Хороброго.

Ця ситуація повторилася й після смерті Володимира Святославича (1015). Київський трон мали успадкувати або Святополк - старший з синів Володимира, або законні сини Володимира, що народились після його хрещення та одруження з Візантійською принцесою - Борис і Гліб (що були онуками імператора Східної Римської імперії). У 1014 році Ярослав, що був князем Новгородським, відмовився від щорічної плати Києву й найняв два загони варягів на чолі з Еймундом і Рагнаром, у відповідь на що Володимир Великий почав підготовку до каральному походу на Новгород.

Проте невдовзі Володимир помер, а Святополк був проголошений народом і боярами Великим князем Київським. Борис Володимирович, який повертався з військом з походу на печенігів, відмовився від боротьби проти Святополка та визнав його Київським князем, а невдовзі Борис і Гліб були вбиті варязькими найманцями Ярослава; інший їх брат Святослав Володимирович втік до Чехії, але також був вистежений вбивцями.

Розпочалась нова міжусобиця в Київській Русі (1015-1019) під час якої троє синів Володимира Великого були вбиті, один загинув, один (Судислав Володимирович) був посаджений в поруб (в'язниця без дверей, що будували навколо ув'язненого) на 23 роки, а двоє: Ярослав Мудрий та Мстислав Хоробрий поділили Київську Русь по Дніпру.

Величезні землі Чернігівського та Тмутороканського князівства Мстислава Хороброго були приєднані назад до Великого князівства Київського після смерті Мстислава 1036 року (не залишив нащадків, син Мстислава загинув 1033 р. за нез'ясованих обставин). А Ярослав Мудрий став "самовладцем у всій Руській землі".