2. Почему находящиеся в крепостном состоянии русские крестьяне не воспользовались войной 1812 года для обретения свободы? 3. Верна ли характеристика Александра I, данная А.С. Пушкиным: «Властитель слабый и лукавый, плешивый щеголь, враг труда»?

Данный период истории России связан с правлением императора Александра I. Принято делить его на два периода: либеральный и консервативный. Политика императора была переменчивой и резкой в своем развитии. Но все же этот исторический период важен в отечественной истории, ведь не смотря ни на что Россия, крепла, развивалась и именно в годы правления этого императора встала практически на тот же уровень, что и европейские государства.

Самым важным и судьбоносным событием этого периода, да и русской истории в целом стала победа в Отечественной войне 1812 года. Причиной вступления в войну является факт обострившихся отношении императора с Наполеоном Бонапартом - императором Франции, нарушение Россией условий Тильзитского Мира (1807) в поддержке континентальной блокады Англии.

ВІДПОВІДЬ:

Объяснение:

Після скинення І. Самойловича відразу ж постало питання про обрання нового гетьмана. Однак серед козаків і старшини не було єдиної думки щодо кандидатури нового керманича козацької України. Серед претендентів на гетьманську булаву обговорювалися такі впливові на той час старшини як генеральний обозний В. Борковський, полтавський обозний П. Левенець, чернігівський полковник Я. Лизогуб. Серед названих був також і генеральний осавул Іван Мазепа.

Наприкінці липня 1687 року поблизу річки Коломак зібралася козацька рада, яка мала обрати чергового українського гетьмана. Майдан, де відбувалася рада був оточений московським військом, всередині якого встановили шатро російського князя В. Голіцина. Він і керував проведенням цієї неординарної ради на яку було допущено близько 2.000 козаків. По-суті з кандидатурою гетьмана визначилися вже під час проведення старшинського зібрання, яке відбулося у князівському шатрі. Тут, очевидно, за пропозицією В. Голіцина старшина погодилася визнати своїм провідником І. Мазепу. Сучасник тих подій, шотландець П. Гордон так описав цю подію у своєму щоденнику: «Старшини козаків таємно справилися про те, хто був би як гетьман найбільш до вподоби, генералісимусу (Голіцину — Авт.). І коли вони почули натяк, що цією людиною був би Мазепа, то усі вони з огляду на це таємно того ж вечора підписали листа».