. Расшифровать исторические понятия: 1 ) «Ордынский выход»- 2 ) Судебник Ивана III - 3 ) Баскаки- 4 ) ярлык

Значний внесок у поширення гуманістичних ідей у Польщі зробив Філіп Каллімаха, який працював у Краківській академії. З Німеччини та Нідерландів, в основному через портовий Гданськ, на польські землі поширився вплив Реформації. Добру пам'ять у суспільстві залишила діяльність відомого німецького гуманіста Конрада Цельтиса - вихователя дітей короля Казимира Ягеллончика.

Після нетривалого занепаду, у 1400 р. відновила свою діяльність Краківська академія, яка поступово перетворилася на справжній науковий, навчальний та культурний центр, де відбувалося формування багатьох поколінь польської інтелектуальної еліти. Свого часу з ініціативи короля Владислава II Ягелло та його дружини Ядвіги був заснований спеціальний фонд для до академії, яка згодом дістала назву Ягеллонського університету. Найбільше уваги в навчальних планах цього закладу приділялося вивченню природничих наук, насамперед - математики й астрономії. Студенти вивчали також географію, теологію, філософію, право, граматику, риторику, поетику тощо.

В академії зародилася польська правова школа. Один із її представників ректор академії Павел Владкович зажив слави своїм виступом на церковному соборі в Констанці, де він захищав Яна Гуса. В академії під наглядом видатних астрономів Марціна Круля і Войцеха з Брудзьоеа у 1491-1495 рр. навчався Миколай Копернік (1473-1543). Своїм трактатом "Про обертання небесних сфер" М. Коперник здійснив справжню революцію в астрономії, довівши що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. В академії було здійснено спробу розробити правила польської літературної мови, а Якуб Паркош написав перший трактат з орфографії. Інтерес до географії знайшов утілення у трактаті Мацея з Мехова "Про дві Сарматії". Хроніст Бернард Вановський намалював кілька великих карт Європи.

У Краківській академії розпочав свою творчу діяльність і Ян Длугош (1415-1480), наукова праця якого "Історія Польщі (Щорічники або хроніка славного Польського королівства)" вважається вершиною польської середньовічної історіографії. Автор використав документи, хроніки й свідчення безпосередніх учасників важливих подій, завдяки чому "Щорічники" й досі залишаються цінним джерелом при вивченні польської минувшини. Певного поширення набули історичні праці М. Бельського, М. Кромера, Л. Гурницького.

Важливу роль у розвитку освіти і культури відіграло виникнення друкарства. Перша в Польщі друкарня відкрилася 1474 р. у Кракові. Тут видавалася як релігійна, так і світська література, документи сейму, закони, у тому числі й польською мовою. Серед видань того періоду слід виокремити трактат "Меморіал про устрій Речі Посполитої" доктора права Яна Остророга (1436-1501) та працю Анджея Фрича-Моджевського (1503-1572) "Про виправлення Речі Посполитої". Згадані вчені були видатними теоретиками державного права й виступали послідовними прихильниками централізації і зміцнення Польщі. Бурхливий розквіт переживала література, найвизначнішими представниками якої були фундатори польської літературної мови - Миколай Рей і Ян Кохановський.

Объяснение:

Экология… Проблемы… Нельзя объединять эти слова. Но, к сожалению, они очень крепко связаны. В наше время люди всей планеты Земля взволнованны экологическими проблемами, так как это огромный общий мир, в котором мы живём. И наше благополучие и здоровье зависит от того, насколько в нём всё хорошо. Но за несколько десятков лет на Земле случилось много катастроф, главным виновником которых стал человек. Наряду с техническим прогрессом и с развитием нашего общества природа терпит поражение. Вырубка лесов, уничтожение животных и растений, аварии нефтяных танкеров в океанах, загрязнение воздуха и водоёмов выбросами заводов и выхлопами автомобилей, взрывы атомных станций и так далее. Страшно и подумать о том, что же ждёт дальше нас самих и наших будущих детей. Ведь мы сами создаём мир, в котором не сможем быть здоровыми, а, возможно, даже жить. Огромные возможности, которые дали нам новые открытия практически во всех областях, к большому огорчению, нанесли урон и ущерб экологии целой планеты, так как человечество, ослеплённое успехами и жаждой обогащения и власти на закрыло глаза на все последствия своего вмешательства в мир флоры и фауны. Мы, понимая, что сами существуем в этом мире, где всё взаимозависимо и взаимосвязано, тем не менее ставим под угрозу собственное существование, потому что нерационально расходуем земные ресурсы.

Сейчас идут активные дискуссии на тему, что такое природные ресурсы для страны — это благо или проклятие для страны По большому счету здесь по жизни мы однозначно, односложно мы на сегодняшний день с учетом реальности, которая сейчас происходит, в том числе, в нашей структурной экономике, ответить не можем. Риск стран со значительными запасами природных ресурсов очевиден. Это, прежде всего, интенсивная эксплуатация сырьевого сектора в ущерб остальным, что, собственно, сейчас и происходит. Мы никак не можем отойти от сырьевой составляющей нашей экономки. Мы пока в полной зависимости от этой сырьевой составляющей, к сожалению.