Распределите причины крестовых походов на две категории. в политические и социально-. 1)нахватка земли сред феодалов(младшие сыновья феодалов практически: были без земли) 2)стремленье итальянских городов-республик (венеция и генуя) утвердиться на берегах средиземного моря и контролировать торговые пути в месопотамию, аравию и индию. 3)стремление римских пап расширить сферу своего влияния и получить новые источники доходов. 4)непрекращающие феодальные войны и междоусобицы внутри европы. 5)византия просит у западной европы в борьбе с турками-сельджуками.

Политические:4.
Социально-экономические:1, 2, 3 и 5.

Александр Ярославич Невский
Годы жизни: 13 мая 1220? – 14 ноября 1263
Годы правления: 1252 – 1263
Современники:
1. Ярослав II Всеволодович, Великий князь Владимирский – отец Александра Невского.
2. Феодосия Игоревна, рязанская княжна, дочь князя Мстислава Удатного (Удалого) – третья жена Ярослава, мать Александра Невского.
3. Святитель Симон, епископ Суздальским, один из составителей Киево-Печерского Патерика.
4. Архиепископ Спиридон.
5. Митрополит Кирилл, духовный отец и сподвижник князя Александра.
6. Хан Батый.
7. Хана Сартак, сын хана Батыя.

Сенат- приймає рішення вирішує питання про війну чи мир засідає на засіданнях

Два консули- Посада консула була колегіальною, тобто консулів було відразу двоє, обиралися вони на один рік в центуріатних коміціях. Кожний консул мав право вето на рішення свого колеги.

Згідно з римською традиційною історією, консули спочатку вибиралися тільки з патриціїв, але в результаті боротьби плебеїв з патриціями з 367 р. до н. е. один з консулів став обиратися з плебеївКонсули володіли вищою цивільною і військовою владою, набирали легіони і очолювали їх, скликали сенат і коміції, головували в них, призначали диктаторів, проводили ауспіції

Народні збори - збори громадян, громади чи держави для обмірковування суспільних справ, видання законів, обрання посадових осіб тощо. Термін також вживається як синонім терміна національні збори у значенні вищого законодавчого органу деяких країн,

Військовий трибу́н з консульської владою або консуля́рний трибун одна з вищих римських ​​ магістратур .Велика частина діяльності консулярних трибунів була пов'язана з веденням війни, її підготовкою або запобіганням. Лише тринадцять років з відомих п'ятдесяти одного року можна назвати відносно мирними. Головними завданнями консулярних трибунів були відбиття зовнішньої агресії і пом'якшення станових внутрішньогромадянських конфліктів.

Объяснение: