Особенности правления людвика 14. и упомянуть внешнюю и внутреннюю политику. без большого текста.

Из 54 лет самостоятельного правления Людовика XIV 33 года в войнах. Однако главная их цель - добиться гегемонии в Европе - не была достигнута. Почти беспрерывные тяжелые войны, которые Франция вела как с отдельными странами, так и коалициями стран, поглощали много средств и человеческих жизней. В результате четырех войн при Людовике XIV население страны сильно сократилось внутренняя и внешняя торговля. Дальнейшему развитию торговли и промышленности во Франции мешал абсолютизм.

Объяснение:

a.doc 453.5 КБ

Файл karty_urokov_5_klass_fgos.docx 725.09 КБ

Предварительный просмотр:

ТЕМА 1. Становление индустриального общества. Человек в новую эпоху.

УРОК № 3. Индустриальное общество. Новые проблемы и новые ценности. Человек в изменившемся мире: новые проблемы и новые ценности (в 1 уроке, т.к. 1 тема была 2 урока)

Цели урока:

Образовательная: Рассмотреть, как индустриальная революция изменяет социальную структуру общества; усвоить причины миграционных процессов и эмиграции европейского населения; проследить изменения в положении всех социальных слоев, рассмотреть как изобретения индустриальной эпохи, врываясь в повседневную жизнь, делали более интересной и комфортной, расширяли сферы деятельности человека, создавали новые профессии

Развивающая: развивать навыки работы с лекционным материалом, умение видеть причинно-следственные связи

Воспитательная: возможность эмиграции для решения экономических проблем существовала прежде и существует теперь, но следует понимать, что этот шаг необязательно влечет за собой успех, а также ведет к разлуке с родиной и своими близкими

Тип урока: комбинированный

Методы обучения: репродуктивные

Формы работы: проверочная работа, лекция

Организационный момент.

Актуализация знаний по теме: «Индустриальная революция: достижении и проблемы»

Письменный опрос

Вариант 1.

Согласны ли вы с утверждениями:

да

нет

нет

нет

да

нет

Генри Форд

Чем традиционное общество отличается от индустриального? Приведите примеры технических изобретений 19 в.

Вариант 2.

Согласны ли вы с утверждениями:

Нет

Да

Да

Нет

Нет

да

Генри Форд

В чем заключается промышленный переворот и его завершение? Приведите примеры технических изобретений 19 в. Приведите примеры технических изобретений 19 в.

Изучение нового материала.

Лекция учителя. В тетради записывают основные моменты.

Изменения, произошедшие в индустриальном обществе (название конспекта)

1) «Земля выбрасывала своих детей».

Немецкий ученый Вернер Зомбарт назвал XIX в. временем, когда «земля выбрасывала своих детей».

Рост городов — одна из черт индустриального общества. Этот процесс ускорился з начале XIX в. и продолжался в дальнейшем. Бурный рост городов был вызван, во-первых, перенаселением деревни, обусловленным улучшением землепользования и внедрением передовых методов ведения хозяйства, в результате чего высвободилось много рабочих рук; во-вторых, упадком небольших городков, связанным с падением ремесленного производства и мелкой торговли, а также с изменениями на транспорте: с развитием железнодорожного транспорта центры промышленности переместились в новые районы. Поэтому в поисках работы люди были вынуждены менять место жительства.

Массы населения, столетиями жившие на земле, приходят в движение и покидают родные места. Уход из деревни порождал эмиграцию, люди уезжали в другие страны. Многие жители местечек переезжали в крупные города или новые промышленные центры своей страны. В связи с ростом продуктивности сельского' хозяйства возникла возможность накормить большие города.

В Великобритании, этой «стране городов», девять англичан из десяти проживали в городах. Во Франции только три человека из десяти жили в городах, но повсюду городское население росло очень быстрыми темпами. Особенно важно то, что впервые в истории города начинали преобладать в экономической жизни.

Біограф Карла, Ейнгард, повідомляє, що не зміг отримати достовірних свідчень про народження та дитинство Карла, але в іншому місці зауважує, що він помер на 72-му році життя, тобто народитися він мав 742 року. У втраченій Аахенській епітафії було сказано, що Карл помер на 70-му році життя, тобто він народився 744 року. У ранньосередньовічних «Анналах Пета» під 747-м роком сказано: «У цьому році народився король Карл». Там же під 751-м роком сказано про народження молодшого брата Карла Карломана, і ця дата сумнівів не викликає.

Місце народження Карла точно невідоме. Можливо, це сталося в околицях Аахена, в Юпіль-сюр-Маас, Інгельгаймі або К'єрзі, але і багато інших міст роблять відповідні заяви, не підкріплені, однак, достатніми доказами.

Початок правління. Смерть Карломана Редагувати

Син Піпіна Короткого, брат Берти, матері Роланда, короля франків, з 768 року керував разом з братом Карломаном, а після його смерті (771) — одноосібно. Серією вдалих війн зміцнив і надзвичайно розширив державу Франків, оволодівши більшою частиною території сучасної Західної Європи. Засновник династії Каролінгів, його шановано у Франції та Німеччині як засновника національної монаршої династії.

28 липня 754 року Карл разом з братом Карломаном був помазаний на царство в церкві Сен-Дені Папою Стефаном II, а після смерті Піпіна вступив разом з братом на престол. Згідно з розподілом з братом батьківської спадщини, Карл отримав у володіння землі у формі великого півмісяця, що йде від Атлантичної Аквітанії до Тюрінгії, через більшу частину Нейстрії і Австразії, через Фріз і Франконію і з усіх боків охоплює володіння брата Карломана. Резиденцією Карла був Нуайон. Брати не ладнали між собою, незважаючи на відчайдушні намагання їхньої матері, Бертради, зблизити їх, всупереч усім і всьому. Порозуміння між ними зберігалося великими зусиллями, бо багато хто з оточення Карломана намагався посварити братів, і навіть довести справу до війни. Коли 769 року один з сеньйорів з південного заходу на ім'я Гунольд (можливо, це був син Вайфара) підняв на повстання західних аквітанців і гасконських басків, Карл був змушений самостійно вирушити на придушення заколоту, тому що Карломан відмовився приєднатися до нього зі своїм військом. Але, попри це, Карл рішуче продовжував задуманий похід і своєю завзятістю і твердістю добився всього, чого бажав. Він примусив Гунольда втекти до Гасконі. Не залишаючи його там в спокої, Карл перейшов річку Гаронна і добився у герцога Лупа видачі гасконського втікача.

Побоюючись змови між Карломаном і королем лангобардів Дезідеріо, Карл вирішив випередити події. Він не тільки зблизився зі своїм кузеном герцогом Баварії Тассілоном, який, зберігаючи вірність традиціям свого роду, став зятем лангобардського короля, але і сам 770 року, за порадою матері Бертради одружився з дочкою Дезидерія Дезідератою, відставивши на другий план свою законну дружину Гімільтруду (яка вже встигла народити йому сина Піпіна). Конфлікт міг розгорітися неабиякий, однак у грудні 771 року Карломан помер. Карл залучив на свою сторону деяких найбільш близьких до Карломана діячів і захопив спадщину брата. Його невістка Герберга і племінник Піпін, який народився 770 року, знайшли притулок у Дезидерія.

На прохання папи Адріана І 774 року вдерся до Італії і скинув короля лангобардів Дезидерія, після цього підтвердив дарунок від батька Піпіна ІІІ Папської області й узяв під свій захист церковну державу.

Вже 788 року захопив Баварію і для безпеки держави заснував кілька прикордонних марок. Після успішної боротьби з арабами заснував Іспанську марку від Піренеїв до річки Ебро. Довгих 30 років на східних кордонах вів боротьбу із саксами, це коштувало його 18 переможних битв, поки Карл зумів узяти їх під свою владу.

Імператор Редагувати

25 грудня 800 року в Римі Папа Римський Лев ІІІ коронував Карла на імператора. Ширив християнство, провадив адміністративні й військові реформи, сприяв торгівлі, зародженню європейської науки, мистецтва й письменства, збираючи до своєї столиці, міста Аахен, науковців із цілої Європи. Період правління Карла Великого серед істориків культури отримав назву Каролінзького Відродження.

Карлів авторитет сягав далеко за межі його держави. Щоб запобігти боротьбі за владу між нащадками, не дозволяв дочкам вступати в законний шлюб. Його владу успадкував єдиний син Людовик Благочесний (778–840). Карла Великого поховано в кафедральному соборі Аахена.