Что хорошего николай 1 сделал для крестьян?

Николай 1й очень заботился о жизни и здоровье своих подданных: при нем была отменена смертная казнь, максимальным наказанием было несколько тысяч палочных ударов. Даже и это наказание было в большей степение лечебной процедурой, т.к. в то время было распространено среди врачей мнение о пользе кровопусканий, а ход экзекуции контролировал специальный врач, следя, чтобы наказуемый не понес ущерба для здоровья.

Кроме того, понимая вредное воздействие парового транспорта на экологию, а также его опасность для людей, Николай 1й ограничивал распространение железных дорог в России необходимым минимумом - ж/д были проложены между Москвой и Петербургом и Петербургом и Царским Селом, сберегая остальную часть империи от вреда. Тоже самое можно сказать и о вредных промышленных производствах в целом - их число при Н. было намного меньше, чем в таких странах как Англия, Австрия, Франция и Германия.

Также, именно во время Крымской войны при Николае 1м появилась шапочка-"балаклава", ставшая в новейшее время символом прогрессивного либерального движения, что можно косвенно поставить в заслугу императору, чья политика привела к Крымской войне.

ответ:Виховання – це цілеспрямований процес з передачі підростаючому поколінню накопиченого досвіду.

Основу спартанського виховання складало фізичний розвиток тіла, у зв’язку з чим навчанню грамоті відводилося дещо меншу увагу. Достатнім було сформувати у дітей первинні елементарні навички читання і письма. Основним же було виховання витривалості, терпимості, стійко переносити різні позбавлення, біль і холод. Саме загартоване тіло спартанського воїна було кінцевою метою всієї системи виховання.

Виховання дитини починалося з того моменту, коли батько приносив свого новонародженого сина на огляд старійшин. У процесі огляду дитини старійшини вирішували, ким вона буде, якщо дитина була міцною фізично, то їй дозволяли стати повноправним громадянином Спарти, якщо ж дитина була Хіла, то її зараховували до лав рабів. Незалежно від того, куди було прийнято рішення віддати дитину, до 7-ми років він виховувався в родині.

Даний звичай в даний час здається диким, але в той час, коли кожен воїн був опорою для збереження свободи народу і суверенітету держави, саме він гарантував формування дієздатної армії.

З 7-ми років хлопчиків селили в казарму, де вони виховувалися за особливою спартанською системою фізичного і духовного виховання.

Здоров’я зміцнювалося холодом, діти спали на солом’яних матрацах і не мали теплого одягу зовсім. Смирення формувалося поневіряннями і голодом, а терпіння за до перемагання болю. Не всім дітям судилося пройти такі випробування.

Кожен етап виховання був пов’язаний з етапами дорослішання дітей, і відповідно, зростала фізичне навантаження, а випробування посилювалися.

Для того, щоб стимулювати молодих людей на тренування і проходження випробувань, проводили спеціальні турніри між вихованцями. Переможців таких турнірів і змагань голосно вшановували і прославляли. Під час змагань перед вихованцями ставилося завдання – перемогти за всяку ціну. Не заборонялося, а навпаки, заохочувалося нанесень каліцтв під час боротьби.

У віці 15-16 років, вихованці отримували звання криптиян. Таке звання дозволяло юнакам брати участь у військових діях. Цей період був найбільш відповідальним у житті кожного юнака, так як вони всі проходили своєрідне посвячення у воїни, за до важких випробувань, участі у військових дій. Вихованці не просто вчилися виживати в будь-яких умовах, але і вчилися самостійно приймати рішення і забезпечувати себе необхідною їжею та одягом.

Ті вихованці, які успішно пройшли весь процес виховання, мали право приступати до глибокого освоєння військового мистецтва, яке викладалося на подальших етапах виховання. На наступних етапах виховання, фізичні навантаження були невід’ємною частиною життя вихованців.

Спартанська система виховання була передбачена не тільки для хлопчиків, але і дівчаток. Згодне думку старійшин, лише фізично міцні дівчатка могли вирости у фізично міцних жінок і народити здорове і повноцінне потомство.

У Спарті було рівноправність підлог, яке полягало в тому, що при бажанні дівчина могла разом з юнаками вивчати військове мистецтво і навіть брати участь у військових діях.

Объяснение:

Создание Гражданского кодекса, также известного Кодекс Наполеона, который включал, в том числе нормы имущественного (право собственности) и договорного права дал мощный толчок для создания благоприятных условий капиталистического развития во Франции. В XVIII в. французская правовая система характеризовалась консервативностью, архаичностью и большими отличиями в практике права в разных уголках страны. Примечательным в этом контексте есть тот факт, что накануне 1789 г. одновременно действовало не менее 60 общих правовых обычаев и более 300 местного значения.

В период Великой французской революции наиболее остро отразились сложные экономическо-социальные и политические обстоятельства той эпохи. Старый уклад жизни был разрушен, а новый должен был быть ещё только создан. Гражданское право, которое было бы общим для всей страны, стало не только необходимым политическим, но и экономическим условием, так как оно развитию капиталистических отношений. Великая французская революция показала необходимость коренной реформы права, однако кодификации законов в этот период не увенчались успехом. Французское право приобрело вид единого целого только во времена Наполеона.

Работа по систематизации гражданского права была призвана, в первую очередь, удовлетворить интересы третьего сословия, которое окрепло. Кодекс создал новое отношение к собственности, тем самым откинув различия, которые существовали между сословиями до того. Как результат, все получили равные право на приобретение собственности и право распоряжаться ею любым легальным

Кроме того, провозглашался всеобщий принцип свободы договора, который могли заключить между собой частными лица. В Гражданском Кодексе были рассмотрены разные виды договоров, но приоритетное значение для капиталистического прогресса во Франции имел именно договор купли-продажи.

Всё вышеперечисленное – защита института собственности, свобода договорных отношений, минимизация государственного вмешательства в отношения рабочего и предпринимателя – стали ключевыми моментами динамического развития капитализма в стране. Кроме того, благодаря нормам, которые составили основу Кодекса, французы, измученные правовым беспорядком и революционными волнениями, смогли сплотиться в единую нацией, вставшей на путь построения нового, капиталистического уклада жизни.