Как изменилась судебная система в афинах с приходом к власти солона? стали ли решения суда справедливыми?

Будучи избранным в 594-593 гг. до н. э. архонтом и айсимнетом, Солон провёл ряд реформ. Прежде всего Солон отменил жестокие Законы Драконта, за исключением тех, которые касались убийств. Высшей законодательной властью в Афинах стало народное собрание. Для предварительного обсуждения законов был создан особый Совет четырехсот. Народ же утверждал или отвергал предложенные ему проекты законов. От народного собрания зависело также избрание высших должностных лиц. Охрана законов и наблюдение за их выполнением поручались ареопагу. Суд при Солоне стал составляться из всех граждан. Любой гражданин мог сам или через посредника преследовать обидчика по суду. Солон осуществил унификацию мер и весов, провёл реформу афинского календаря. Законы Солона должны были действовать в течение ста лет. Они были написаны на специальных досках, выставленных для всеобщего обозрения на городской площади.

У вступній частині Декларації розповідається про природність людського прагнення до політичної незалежності; визнається, що підстави для досягнення такої незалежності мають бути достатньо вагомими та недвозначними. У преамбулі окреслюється загальна філософія такого явища як уряд загалом і пояснюється правомочність революції у випадку, якщо уряд порушує базові права підданих. У Декларації надається довгий перелік «неодноразових утисків та узурпацій», чинених британським урядом проти прав і свобод американських колоністів. Потому згадується про спроби колоністів привернути увагу британської влади до викладених проблем та про прикру відсутність реакції на ці спроби. Як висновок, Декларація містить твердження, що існують умови, за яких люди мають право змінити їхній уряд, що умови були створені внаслідок діяльності Великої Британії і що у зв'язку з цим колонії змушені відкинути свої політичні зв'язки з британською короною і перетворитись на незалежно

Объяснение:

У вступній частині Декларації розповідається про природність людського прагнення до політичної незалежності; визнається, що підстави для досягнення такої незалежності мають бути достатньо вагомими та недвозначними. У преамбулі окреслюється загальна філософія такого явища як уряд загалом і пояснюється правомочність революції у випадку, якщо уряд порушує базові права підданих. У Декларації надається довгий перелік «неодноразових утисків та узурпацій», чинених британським урядом проти прав і свобод американських колоністів. Потому згадується про спроби колоністів привернути увагу британської влади до викладених проблем та про прикру відсутність реакції на ці спроби. Як висновок, Декларація містить твердження, що існують умови, за яких люди мають право змінити їхній уряд, що умови були створені внаслідок діяльності Великої Британії і що у зв'язку з цим колонії змушені відкинути свої політичні зв'язки з британською короною і перетворитись на незалежн