Составьте рассказ о работе древнего "шахтера". укажите, какими орудиями труда он пользовался, как освещал шахту, как спускался в неё и поднимался из неё

люди пользовались бронзовыми, железными орудиями труда, шахту освещали при в зависимости от века) фонарями и т.д.(но не в коем случае не факелами), поднимались(люди, ресурсы) на корзине,  их клали в корзину, а другие двое поднимали их сверху

Люди ещё в древности занимались добычей руб для выплавки оружия, доспехов. Однако сильная востребованность в этом деле возникла ещё 300 лет назад. Жизнь древнего шахтера была невероятно тяжела и опасна. С рассветом они спускались в шахту, вооружившись криками и факелами они целый день работали, сгружали руды на вагонетки которые по рельсам везли наверх. Не все возвращались назад. Многие погибали в завалах или просто могли заблудиться

Потому что Португалия тогда была маленьким государством,а Испания гораздо большим.Поэтому португальцы хотели разбогатеть и открывать новые земли,потому что у них было маленькое государство.Они открыли путь в Индию,и могли првозить отуда монеты,товары и.т.д.Была открыта Америка Христофором Колумбом.Из за открытия великих географических открытий люди узнали что Земля имеет форму шара,или же Земля шарообразная.С начала великих географических открытий,с начала 16в.сформировался "Новое время",или же Эпоха возражения.

Відповідь:

Пояснення:Версальсько-Вашингтонська система мирних договорів — світовий порядок, основи якого були встановлені державами-переможцями, головним чином, Великою Британією, Французькою республікою, США і Японською імперією, після закінчення Першої Світової Війни. Основним питанням конференції у Версалі була підготовка мирного договору з Німеччиною. Його було підписано 28 червня 1919 p., у п'яту роковину сараєвського вбивства, у Великому Версальському палаці (Версальський мир).

Версальська система була також розрахована на закріплення післявоєнного переділу світу і спрямована не тільки проти переможених держав, але і проти національно-визвольного руху в колоніях і залежних країнах. ОЗа Версальським мирним договором з Німеччиною:

Німеччина визнавалася винною у розв'язанні світової війни;

Вона втрачала свої колонії, деякі її території передавалися сусіднім державам;

накладалися військові обмеження та репарації за збитки, завдані країнам Антанти;

Ельзас та Лотарингія поверталися Французькій республіці, управління Саарською областю передавалося на 15 років Лізі Націй;

Данциг (Гданськ) було оголошено «вільним містом»;

Польській республіці поверталася частина територій, загарбаних Німеччиною (Познань, деякі райони Пруссії й Померанії);

Данії передавався Північний Шлезвіг;

До Бельгії відійшли округи Ейпен, Мальмеді, Морене.

Порівняно з 1914 p. німецька територія зменшилася на 12,5%. Загальна військова повинність у Німеччині скасовувалася. Її сухопутна армія не повинна була перевищувати 100 тис. чол. й призначалася для підтримки порядку всередині країни. Німеччині заборонялося мати підводний флот, великі надводні кораблі, військову авіацію та важку артилерію. Німецький генштаб розпускався. Німецька територія по лівому березі Рейну та смуга завширшки 50 км по правому — оголошувалася Рейнською демілітаризованою зоною. Загальна сума репарацій була встановлена на Лондонській конференції у 1921 p. й становила 132 млрд золотих марок. Франція мала одержати 52% цієї суми, Велика Британія — 22%, Італія −10%, Бельгія — 8%. З метою гарантії виконання Версальського договору країни Антанти окупували Рейнську зону терміном на 15 років.

Мирні договори з союзниками Німеччини були укладені за зразком Версальського.

Сен-Жерменський мирний договір з Австрією було підписано 10 вересня 1919 р., колишня Австро-Угорська імперія перестала існувати. Частина Південного Тіролю переходила до Королівства Італія, Чехія й Моравія ставали частиною новоутвореної держави Чехословацької республіки, Буковина передавалася Королівству Румунія. Закарпатську Україну було передано до складу Чехословацької республіки. Договором визнавалася незалежність Австрії, але заборонялося її об'єднання з Німеччиною.

Нейїський з Болгарським царством — 27 листопада 1919 р., частина території Болгарії відійшла до Королівства сербів, хорватів і словенців та Королівства Румунія.

Тріанонський з Королівством Угорщина — 4 червня 1920 p. вона відмовлялася від ряду територій та визнавала нові кордони держав у Центральній Європі. Її територія була скорочена утроє, а населення — у 2,5 рази. Угорщина, як і інші союзники Німеччини, сплачувала репарації переможцям.