NikonA83
?>

Українські історики мають різні думки щодо періодизації доби руїни. яка з них вам здається найбільш доречною й чому? 1) період від смерті б. хмельницького в 1657 р. до початку гетьманування і. мазепи в 1687 р. 2) період від придушення повстання пушкаря й барабаша в 1658 р. до складання булави гетьманом п. дорошенком у 1676 р. 3) період від розколу гетьманщини на правобережну й лівобережну в 1663 р. до остаточного розподілу території гетьманщини між річчю посполитою та московською державою в 1686 р.

История

Ответы

Valentinovna
На мою думку і думку українських історіографістів , найбільш доречніший тридцятилітній період від смерті Б. Хмельницького (1657) до обрання гетьманом І. Мазепи (1687) .

Саме ці тридцять років найкраще характеризують період Руїни , адже в цей період гетьманували некомпетентні гетьмани-маріонетки інших держав , окрім "Сонця Руїни" , гетьмана Петра Дорошенка , вторгалися іноземці в Україну , спалахували народні невдоволення , померали через злидні .

Ці події добре виділяються на фоні попередньої доби , Хмельниччини , коли українська козацька держава переживала піднесення в соціально-економічному житті , звільнившись від польської залежності , а також добре порівнювалося з наступною добою , гетьманування І. Мазепи .

Гетьманування І. Мазепи - період об'єднання Правобережжя, Лівобережжя , Запоріжжя та Слобожанщини , період культурно-просвітницької діяльності , період будівництва храмів і церков , доба розвитку українського (козацького) бароко .
АнастасияAndrey
Вотчина-земля ,которая передавалась по наследству.
Русская правда-первый свод законов.
Дань: натуральный или денежный побор с покорённых племён и народов; термин древнерусского финансового права. Выплачивающий дань называется — Данник. В отличие от оброка, дань налагалась не индивидуально
Госуда́рство — политическая форма организации общества на определённой территории, удовлетворяющая некоторым дополнительным требованиям.
ВарягиГруппа в составе населения Древней Руси, носящая этнический, профессиональный, либо социальный характер, который вызывает многочисленные дискуссии. На Руси варягами называли выходцев из Скандинавии и соседних с ними народов - славян балтийского региона. Варяги известны как наёмные воины либо торговцы в Древнерусском государстве и Византии.
narkimry134
Образование единого централизованного государства в результате объединения русских земель вокруг Москвы на протяжении XIV—XV веков представляло собой весьма сложное и противоречивое явление. Оно имело ряд отличительных особенностей по сравнению с аналогичным процессом в ряде стран Западной Европы. При этом определяющим моментом была не столько экономическая потребность, сколько национально-патриотическая идея объединения для борьбы за независимость. Несомненно, объединение русских земель еще не означало преодоление экономического и социального своеобразия территории. Однако уже в это время Русь предстала перед Европой как могучее многонациональное государство Россия.
Это был переломный этап российской истории, эпоха выбора своего пути развития. Такие периоды всегда представляли большой интерес для исторической науки и оценивались далеко не однозначно.
Проблеме формирования единого Российского государства уделено внимание в фундаментальных исследованиях крупнейших российских историков Н.М. Карамзина, С.М. Соловьёва, В.О. Ключевского и др. В них отмечается прогрессивный исторически обусловленный характер данного процесса. При этом государственник Карамзин подчеркивал исключительное значение великих князей в создании Московской Руси. Согласно его воззрениям, Россия «основывалась победами и единоначалием, гибла от разновластия, а мудрым самодержавием».
С.М. Соловьёв в большей степени обращал внимание на объективные, исторически подготовленные причины формирования Российского государства, на победу нового государственного начала над старым родовым.
В плане общей концепции прогрессивности возникновения Московского государства у В.О. Ключевского и П.Н. Милюкова превалирует оценка значимости борьбы за национальную независимость для объединения русских земель. А.Н. Милюков именовал Московскую Русь военно-национальным государством.
Своеобразную точку зрения на проблему формирования русского государства высказал историк и философ Г.П. Федотов. В противовес Н.М. Карамзину он возлагает ответственность на русских князей за варварские, азиатские собирания русских земель, что привело, по его мнению, в будущем к созданию деспотического самодержавного правления.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Українські історики мають різні думки щодо періодизації доби руїни. яка з них вам здається найбільш доречною й чому? 1) період від смерті б. хмельницького в 1657 р. до початку гетьманування і. мазепи в 1687 р. 2) період від придушення повстання пушкаря й барабаша в 1658 р. до складання булави гетьманом п. дорошенком у 1676 р. 3) період від розколу гетьманщини на правобережну й лівобережну в 1663 р. до остаточного розподілу території гетьманщини між річчю посполитою та московською державою в 1686 р.
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

Dmitrievich-Telishev
Баканова1415
artemiusst
yuda12
barnkim
Александровна1244
Yelena_Gennadevna
yatania-popovich7
Pgr100
Pastushenkoen
Styazhkin395
сузанна_Людмила
marusyamr
Anshel2018534
Yelena_Yuliya1847