Герб обсолютной королевской власти и почему он так выглядит

нашла только это

Объяснение:

Необходимость дальнейшего исследования феномена британского колониализма обусловлена той весомой ролью, которую его эволюция сыграла в формировании современной глобальной модели развития международной системы. Принципиально важным, в данной связи, представляется анализ изменений, происходивших в сфере теоретического осмысления и практической реализации различных форм и методов колониального управления. Более глубокое и всестороннее понимание данного процесса применительно, в частности, к межвоенному периоду выявлению причин многих проблем, связанных с амбивалентностью и внутренней противоречивостью современного миропорядка.В течение межвоенного периода Великобритания, обладавшая обширной колониальной и полуколониальной периферией, продолжала оставаться важнейшим элементом системы международных отношений. Процессы, происходившие в рамках Британской империи, в немалой степени определяли дальнейшие тенденции развития системы международных отношений в целом. Обусловленные рядом факторов изменения в колониальной стратегии Великобритании, наметившиеся в межвоенные десятилетия, закладывали основы для формирования принципиально новых методов реализации на международной арене интересов ведущих держав, в значительной степени предопределив тенденции развития мировой политики в последующий период.Практическое значение исследования заключается в возможности использования собранных в нем фактических сведений, а также теоретических заключений и выводов в целях дальнейшего изучения как конкретного периода в истории британской колониальной системы, так и общих проблем, связанных с эволюцией форм и методов колониализма.

Гетьманство Юрія Хмельницького

11 вересня 1659 гетьманом України було обрано Юрія Хмельницького. Скориставшись скрутним становищем України, московський уряд і його уповноважений князь О. Трубєцкой примусили Юрія Хмельницького укласти 17 жовтня 1659 Переяславські статті, які обмежували суверенні права України, давали право московському уряду призначати своїх воєвод і мати свої залоги, крім Києва, ще у п'яти містах України.

Цей договір викликав загальне обурення, і коли в 1660 московське військо, на боці якого воювали й козаки, у війні з Річчю Посполитою зазнало поразки, Хмельницький після поразки під Слободищем перейшов на бік Речі Посполитої. Московське військо було змушене до капітуляції після поразки під Чудновом.

Юрій Хмельницький уклав 27 жовтня 1660 року з Річчю Посполитою так званий Слободищенський трактат, який розривав союз з Москвою та скасовував Переяславські статті, відновлював союз з Річчю Посполитою й гарантував автономію України, яка зобов'язувалася воювати спільно з військом Речі Посполитої проти Московського царства.

Козацька рада в Корсуні схвалила Слободищенський трактат, але лівобережні полки, на чолі з Якимом Сомком і Василем Золотаренком, в силу економічно-соціального зиску та історично-традиційних розбіжностей з поляками лишилися на боці Москви. Наказним гетьманом Лівобережжя було обрано Сомка. Цим був започаткований поділ Гетьманщини на Правобережну й Лівобережну частини.

У січні 1661 р. правобережні козаки разом з польськими загонами Стефана Чарнецького здійснили похід на землі Прилуцького, Чернигівського та Ніжинського полків, та спустошують їх. У 1662 р. Хмельницький разом з польськими та татарськими загонами здійснили невдалий похід на Лівобережжя проти Якима Сомка. Обложивши його у Переяславі, Хмельницький відступив, дізнавшись про наближення військ Ромодановського. У битві під Каневом Хмельницькій зазнав поразки та відступив на Правобережжя. Переслідуючі його на Правобережжі московські полки також не мали успіху, зазнавши поразку у битві під Бужином.

Лівобережжя, яке перебувало під патронатом Москви, дедалі більше відокремлюється та відмежовується від Правобережжя. На Правобережжі відновлення шляхетських порядків Речі Посполитої спричинило народний опір та посилення старшинської опозиції.

Початок розколу на дві України

У січні 1663 р. Юрій Хмельницький зрікся гетьманської булави та постригся у ченці. На початку 1663 року за згодою короля Речі Посполитої у Правобережній Україні гетьманом було обрано Павла Тетерю. Однак лівобережні полки і Запорожжя не визнали влади Тетері. У Лівобережжі на гетьманську булаву претендували наказний гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь Золотаренко

На Чорній раді у Ніжині в червні 1663 р. гетьманом Лівобережжя було обрано Івана Брюховецького. Невдовзі Сомка і Золотаренка разом з кількома прихильниками було арештовано, та після кількох місяців ув'язнення страчено.Объяснение: