1. из списка утверждений определите причины революции середины xvii века. заполните таблицу: поставьте знак «+», если вы согласны с данными утверждениями и знак «-», если не согласны. 1) недовольство парламента стремлением стюартов править единолично. 2) создание ост-индской компании и лондонской биржи. 3) недовольство парламента политикой стюартов, особенно введением монополий на торговлю. 4) недовольство большинства населения страны господством церкви и преследованием пуритан. 5) казнокрадство и взяточничество при королевском дворе. 6) в деревне активно шел процесс имущественного расслоения. 7) перевод библии на язык и ведение на этом языке богослужений.

1)Да

2)нет

3)Да

4)Да

5)Да

6)Да

7)нет

Я искал это в интернете если в инете есть инфа о вопросах значит это да а если нет инфы то это нет или информация не такая как ты напечатал)

У Західній Україні поширювалася діяльність "Просвіт". На східноукраїнських землях вони виникли під час революції 1905- 1907 рр. (у Катеринославі, Одесі, Києві, Кам'янці-Подільському, Чернігові, Житомирі (9 "Просвіт" з 30 філіями). Діяльність "Просвіт" була тісно пов'язана з революційною, національно-визвольною боротьбою, що зумовило значну участь у цих організаціях опозиційних до царату діячів культури. Так, чернігівську "Просвіту" очолював М. Коцюбинський. Головна відмінність між східно-галицькими та наддніпрянськими "Просвітами" полягала в тому, що перші були централізованими, а другі працювали автономно. Крім того, західноукраїнські "Просвіти" намагалися бути відстороненими від політики, тоді як у Російській імперії в них від початку виявлялася тенденція до політизації.

Своїм головним завданням "Просвіти" вважали друкування книжок для народу, читання лекцій, здійснення театральних постановок, боротьбу за викладання українською мовою в школах, відкриття бібліотек тощо. Більшість східноукраїнських "Просвіт" після столипінського циркуляра 1910 р. було закрито. Широкий розмах просвітянського руху після революції 1917 р. свідчив, що, незважаючи на утиски, просвітянські ідеї охоплювали широкий загал української громадськості. Робота "Просвіт", яка пробуджувала національну та соціальну свідомість народу, пригніченого великодержавною колонізаторською політикою, була актом громадянської мужності, являла цінність навіть у моменти вимушеного "каганцювання" у напівлегальних умовах.

Объяснение:

Військова реформа Петра I включала комплекс державних заходів щодо реорганізації системи комплектування армії і військового управління, створення регулярного військово-морського флоту, вдосконалення озброєння, вироблення і впровадження нової системи навчання і виховання військовослужбовців.

В ході військових реформ Петра була скасована колишня військова організація: дворянське і стрілецьке військо і полки "нового ладу" (військові частини, сформовані у XVII столітті в Московському царстві за зразком західноєвропейських армій). Ці полки пішли на формування регулярної армії і склали її ядро.

Петром I була введена нова система комплектування регулярної армії. У 1699 році вводиться рекрутська повинність, узаконена указом Петра I в 1705 році. Суть її полягала в тому, що держава в примусовому порядку щорічно набирала в армію і на флот з податних станів, селян і міщан, певну кількість рекрутів. З 20 дворів брали одну людину, неодружену у віці від 15 до 20 років (проте в ході Північної війни ці умови постійно змінювалися через брак солдатів і матросів).

До кінця царювання Петра чисельність всіх регулярних військ, піхоти і кінноти, становила від 196 до 212 тисяч солдат.

Військова система, створена урядом Петра I, виявилася настільки стійкою, що без істотних змін протрималася до кінця XVIII століття. У подальші після Петра I десятиліття XVIII століття російські збройні сили розвивалися під впливом петровських військових реформ, продовжували удосконалюватися принципи і традиції регулярної армії.

Объяснение: