Чем объяснить значительную роль литвы в делах "всея руси" при князе витовте ? , только не длинный ответ .

Новым великим князем литовским (теперь — наместником польского короля) стал Витовт (1392—1430). Дипломатический талант Витовта позволил добиться политического равновесия между Польшей и Литвой, и Великое княжество Литовское ещё несколько десятилетий сохраняло государственную самостоятельность. Витовт подчинил Смоленское княжество: первый штурм Смоленска состоялся в 1395 г., окончательно город был присоединён к Литве в 1404 г.

Трипільські селища розташовувались на високих рівних місцях поблизу рік і потоків. В основному це були родові або племінні тривалі поселення, що налічували від десятка до сотні жител та господарських споруд. Такі селища мали чітке планування – всі будови були розташовані кількома рядами або концентричними колами навколо великого майдану, на якому стояли одна або декілька громадських споруд – святилищ. Поселення були різних розмірів, а найбільші з них зосереджувалися у межиріччі Південного Бугу та Дніпра, де відомо близько 30 пам’яток площею понад 50 га.

Тут знайдені також поселення-гіганти площею від 150 до 450 га, які налічували понад 2 тис. жител. Найголовнішим елементом у плануванні таких поселень було створення кількох овалів забудови, діаметр яких сягав 1–3,5 км. Вони утворювали вулиці та квартали в центральній частині поселення. Це були на той час найбільші в Європі, а можливо, й у світі перші справжні протоміста, в кожному з яких проживало до 25 тис. людей.

Житла трипільців були переважно наземними, одно- чи двоповерховими і різними за розмірами (площею від 30 до 150 кв. м.). Самі будівлі являли собою чотирикутники правильної форми. Конструкція їх була досить складною: у землю вбивали дубові стовпи, між якими плели стіни з хмизу, котрий вимащували глиною, зверху накривали соломою чи очеретом. Дах був двосхилий, з отвором для диму, долівку мазали глиною. Часто житла мали піддашшя. Вікна були

Державний устрій і політичне життя Сполучених Штатів Аме­рики. Політичне згуртування Сполучених Штатів збіглося в часі із завершенням індустріального дозрівання країни. США жили за Кон­ституцією 1787 р., яка врівноважувала сильну федеральну владу й авто­номію штатів.

Законодавча влада належала Конгресу, який складався з двох палат. Палата представників обиралася населенням штатів, а членів Сенату оби­рали парламенти штатів. Палата представників і Сенат мали рівні права.

Головою виконавчої влади був президент, який обирався загальним голосуванням в усіх штатах. Президент обирався на 4-річний термін, але міг бути переобраний. Він був главою держави й уряду; президенту доручалося верховне командування збройними силами.

Для усунення президента від влади конституція вимагала обґрунтованого звинува­чення в державній зраді, хабарництві та інших тяжких злочинах. Це правило застосовувалося й до міністрів уряду.

Третьою гілкою влади в США був суд. Паралельно із судами штатів діяла й федеральна судова система, що складалася з районних та окружних судів.

Конгрес надавав Верховному суду право скасовувати будь-який закон, який порушував конституцію. Верховний суд також міг видавати накази, обов'язкові для органів виконавчої влади, вклю­чаючи президента й міністрів.

Американці непохитно вірили в перевагу республіканської форми прав­ління, досконалість федерального устрою своєї держави, а також у «ви­нятковість американця». Вони були єдині в тому, що місія Сполучених Штатів полягає в поширенні американського досвіду на інші народи.