Кто исследовал 1)каменный век 2) эпоха меди и бронзы 3) эпоха железа 4) эпоха средневековья !

1. Никола Маудель.
2. Алькей Маргулан.
3. Кристиан Томсен.
4. Кристоф Келлер.

Для православных епископов основными причинами заключения унии были:  

 

а) недовольство вмешательством в церковные дела организованного в братства мещанства;  

 

б) желание освободиться от своей подчиненности восточным патриархам, которые не имели достаточной власти для защиты состояния православной церкви в Речи Посполитой;  

 

в) необходимость сохранить свое привилегированное положение в новом государстве и добиться равенства с католическими епископами, которые заседали в сенате, имели титулы «князей церкви» и подчинялись только власти Папы и короля;  

 

г) саму унию православные епископы рассматривали как равноправное объединение церквей под руководством Папы Римского, который после захвата турками Константинополя оставался единственным высшим церковным иерархом, который имел реальную власть.  

 

Основные причины заключения унии для католических священников и польской шляхты:  

 

а) необходимость идеологического обоснования захвата польскими магнатами украинских земель;  

 

б) возможность увеличить количество подвластных Ватикана приходов за счет православной церкви при невозможности прямого насаждения католицизма в Украине, которая имела устойчивые долголетние традиции православия.  

 

в) будущая униатская церковь воспринималась ими как второстепенная временная организация для покоренных украинских «мужиков» , направленная на укрепление польско-католического влияния на присоединенных украинских землях.  

 

Последствия подписания унии. Польское правительство считало унию обязательным для всех православных на территории Речи Посполитой. Православная религия оказалась на положении незаконной. Уния насаждалась силой. С Брестской церковной унии польские паны и католическое духовенство надеялись денационализировать и ополячить украинский и белорусский народы. Украинские и белорусские крестьяне, мещане, казаки стойко боролись против навязывания католичества и униатства. Это была борьба против феодального и национально-религиозного гнета, против господства шляхетско-католической Польши. Она имела национально-освободительный характер.

1)Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя

2).Обрання Івана Виговського гетьманом відбулося за складних і важких, суперечливих обставин, в умовах зіткнення різних протидіючих сил. (Влітку 1657 року помер Богдан Хмельницький, який заповідав гетьманську булаву своєму сину Юрію. Але потім відбувається дві козацькі ради: у Чигирині та в Корсуні – і, в підсумку, гетьманом стає Іван Виговський. Юрій не міг бути гетьманом, тому що йому ще не виповнилося 20 років)

3)У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.Водночас гетьман Виговський намагався уникнути ускладнень у відносинах із Москвою.

4)передбачав

утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації – Великого Князівства Руського. Воно складалось з Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, а верховна влада в ньому, як військова, так і цивільна, мала належати гетьману, якого обиратимуть пожиттєво.

За Гадяцьким договором законодавчу владу в Україні мали виконувати національні збори депутатів від усіх земель Князівства, судову – судовий трибунал з українським діловодством; фінанси, включаючи карбування монет, також передбачались самостійними.

Армія мала налічувати 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманців.

Щороку гетьман мав право подавати польському королю реєстр із 100 козаків кожного полку для нобілітації (надання шляхетства).

Передбачалася також ліквідація Берестейської унії.

В галузі культури передбачалось заснування в Україні двох університетів, розгалуженої мережі гімназій, шкіл, друкарень.