Написать рассказ об охоте первобытных людей

1)погнали их в ловушку, что бы убить и использовать их;2)для того чтобы напугать и загнать в ловушки животных, ведь дикие звери боятся огня, а мамонты выглядят так, огромное количество костей и целых скелетов этих животных, целые туши периодически вытаивают из мерзлого грунта;3)Мамонт провалился в яму, которая была прикрыта ветками. Выбраться из нее животное не сможет и охотники добьют мамонта камнями и пиками. На рисунке мы видим, что один из охотников ранен, и можно предположить, что охота была очень опасным занятием. Но охота на мамонтов приносила много мяса. Из костей животного делали орудия труда и из шкур изготовляли одежду..

Древние люди были очень изобретательны в охоте. Они рыли ловушки для крупных животных, загоняли животных, умело кидали копья и даже смазывали наконечники ядом. Жалко что до нашего времени сохранились лишь наскальные рисунки на которых изображено мастерство которое передавалось из поколения в поколение. Охотились в древних семьях только мужчины, женщины же занимались рукоделием и сидели с детьми, а когда муж приносил добычу занималась готовкой. Мужчина охотился до тех пор пока не поймает добычу. Опасная эта работа, ведь люди не единственные охотники. Есть много других хищников желающих заполучить вкусный обед, и за частую люди гибли на охоте. Как жаль что люди утеряли навыки этой охоты. Охотятся теперь просто так, для забавы и шкуры, даже не ради мяса. Вот как извратили эту опасную, захватывающую охоту и превратили ее в игру.

Героїчний епос (з грец. «епос» — слово або оповідання) — збірна назва фольклорних творів різних жанрів, в яких у легендаризованій формі відображено волю, завзяття народу в боротьбі проти ворогів, зла, гноблення. В такому епосі прославляється розум, сила, мужність воїнів, богатирів, народних героїв. Витоки героїчного епосу лежать в усній народній творчості.

епос — «Рамаяна», «Іліада» та «Одіссея» Гомера.

Середньовічний героїчний епос — «Слово о полку Ігоревім», «Пісня про нібелунгів», «Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сіда».

Скоріше ні чим так, бо К. Разумовский був по суті маріонеткою і ставленником Катерини 2, якого вона сама і призначила

Тако ж Україна і її землі із кожною новою угодою( ще до Розумовського ) було все більшої залежності від Москви, а востання які проводили козаки, придушували або на укр землях починалася мала громадяньска війна( Період Руїн)

І після цього ми робим висновок що навіть якшо і Розумовських і хотів би провести повстання щоб звільнити України, то він просто не зміг

1.Екатерина могла поставити нового ставленика і частина козаків пішла б під його привід

2. Росія б направила б карательний загон щоб придушити повстання

3.Більша частина козаків змирилася із долею бути під Москвою

І тому ми бачимо що у Розумовського зовсім не було б шансів і він так і запамятався історії як ще один Гетьман у якого нічого не вийшло(Анологія із  Мазепою і його востанням і союзом зі Швецією)