Рассказ о жизни вельможи в древнем египте 10-12предложений

изнь египетского вельможи

Египетские вельможи составляли очень небольшую часть жителей Египта, но именно о них мы знаем больше, чем о других.

Жилища

Египетский вельможа имел большой дом-усадьбу. В таких домах было до 50–60 помещений. Дом стоял в саду среди цветов и фруктовых деревьев. Посередине сада находился пруд. Вельможи имели множество владений в разных частях Египта, большой штат слуг и домоправителя.

Древний Египет существовавший более 40 веков около назад около реки Нил. имел царей - фараоны. Также наизвестнейшие достопримечательности такие как - пирамида Хеопса и сфинкс. Самое интересное что древние люди Египта, когда строили пирамиду Хеопсу носили кирпичи 1,2 и даже 3 тонн! Также в пирамиды были гробницами для фараонов. Раз в год река Нил растекалась из за того что в неё попадал снег. И оставляла за собой ил - такая грязь которая как удобрение для цветов и еды. Египтянин не знали

Последствия раздробленности Руси :
Положительные :
- Обогащение русской культуры, взаимодействуясь с Великим Княжеством Литовским и Золотоордынским Государством
-Укрепило моральный дух следствия этого политического состояния
Отрицательные :
-Забыты ремесла, города превращены в руины, лучшие мастера уведены в рабство. На Руси присутствовал дефицит бюджета, а самое главное подготовленных людей. Ведь мастерство предается от отца к сыну, из поколения в поколение. Именно в период раздробленности Русь начала отставать от Западной Европы

Демократична революція - це політологічний термін, що позначає революцію, результатами якої стане встановлення демократичного режиму, в знак заміни попереднього недемократичного правління, або в якій революційні зміни відбуваються демократичними засобами, як правило, без використання насильницьких методів та дій.

Так, такого роду революція можлива й в наше сьогодення. Ба більше, наразі, перевагу надають саме новому типу війни «інформаційному» та новим ведення подій – «ненасильницьким», через адвокасі кампанії, пропаганди, лобіювання і так далі. Якщо ж говорити про встановлення демократії, то так. Ми й досі маємо частку країн із авторитарним режимом/диктатурою. Однак їх специфікою є  втручання зовнішніх гравців у справи держави, міжусобиці/громадянська війна, поділ на ворогуючі табори. Саме це може спонукати до збройного конфлікту, а не до демократичної революції. Адже немає єдиної національної позиції та ядра у суспільстві, яке буде виступати з єдиною метою не радикальними діями.  

Історичними прикладами демократичних революцій є: Оксамитова революція в Чехословаччині (1989), «осінь народів» - повалення комуністичних режимів впродовж 1989-1990, Жасминова революція в Тунісі (2010-2011) та інші.