Какую роль играла мечеть в образовании в арабском мире?

Мечеть — это место поклонения мусульман, где верующие собираются для поминания Аллаха, совершения обязательных намазов и отправления некоторых других религиозных обрядов. Слово «мечеть» происходит от арабского масджид, что означает «место земных поклонов». Это слово можно использовать в отношении любого места, где молятся мусульмане. В период правления Умара бин аль-Хаттаба в городах, наряду с небольшими мечетями на рынках и в жилых кварталах, стали возводить соборные мечети, которые получили название джами. По пятницам жители всего города и окрестных поселений собирались в этих мечетях для совершения пятничного намаза. Со временем в крупных городах стали строить несколько соборных мечетей, а количество обычных мечетей исчислялось тысячами. Согласно историку Ибн Джубейру (1145–1217), в одной только Александрии было около двенадцати тысяч мечетей.

Мусульмане во все времена не жалели средств на строительство мечетей, возведение величественных минаретов и колонн с капителями, украшение стен и карнизов мечетей орнаментами из разноцветных узоров. В мусульманском мире мечети почитаются как дома Аллаха. В Коране сказано: «В домах, которые Аллах дозволил воздвигнуть, поминается Его имя» (сура 24 «Свет», аят 36). А в хадисе Пророка говорится: «Кто построит мечеть ради Аллаха, тому Аллах возведёт дом в Раю».

Согласно мусульманской традиции, мечеть — лучшее место на земле, и Аллах любит верующих, чьи сердца привязаны к мечетям. В одном из хадисов говорится: «Самыми угодными Аллаху местами являются мечети, а самыми ненавистными — рынки». Последнее связано в тем, что на рынках часто совершаются богопротивные поступки, люди обвешивают и обманывают друг друга, лживо клянутся именем Аллаха в надежде подороже продать свой товар и т. п., но это не означает, что честные и порядочные торговцы не удостаиваются милости и награды Аллаха.

Известно, что до Хиджры в Медину мусульмане не могли отправлять религиозные обряды в определённом месте. Подвергая мусульман жестоким гонениям и притеснениям, язычники даже не позволяли им молиться возле Каабы. Первой мечетью, которую основал Пророк Мухаммад, стала мечеть Куба в окрестностях Медины. Однако главную роль в жизни ранней мусульманской общины играла Мечеть Пророка, возведённая в центре города. Она быстро превратилась в центр общественно-политической жизни, и на протяжении всей истории ислама крупные мечети мусульманских городов сохраняют за собой эту роль.

Примечательно, что ещё во времена невежества знатные курейшиты собирались вокруг Каабы не только для поклонения, но и для обсуждения важных вопросов. Традиция собираться в мечетях, обсуждать в них религиозные и мирские дела, читать проповеди и проводить занятия стала неотъемлемой частью жизни мусульманского общества.

В мечетях мусульманские правители принимали присягу от своих подданных, а в соборных мечетях столиц самостоятельно обращались к людям с пятничной проповедью и руководили намазом. Поэты зачитывали в них касыды и соревновались в искусстве владения словом, а в праздничные дни воины демонстрировали своё умение владеть оружием. Бездомные и путники находили в них пристанище, а во времена Пророка в его мечети было место, отведённое для ночлега и отдыха, которое называлось суффа. Желающие уединиться для поклонения Аллаху могли установить в мечети палатку и провести там один или несколько дней, предавшись чтению Корана, молитве и размышлениям. По сегодняшний день в мечетях проводятся церемонии бракосочетания, организовываются благотворительные ужины для постящихся, объявляются важные события в жизни мусульманской общины. В них совершаются погребальные молитвы (джаназа), и оттуда мусульмане провожают в последний путь приятно провести время в мечети. Для поддержания чистоты и порядка

Еще в довоенное время Великобритания и США пытались направить агрессию нацистской Германии в сторону набирающего силу Советского Союза, однако, когда она начала свое наступление именно на западном фронте, данные государства осознали невыгоду их положения в наступающей войне.

Далее Гитлер нарушил пакт о ненападении на СССР, тем самым потеряв доверие у них. Естественно, после нападения Германии на СССР, заявление о полной поддержке советского народа и оказании ему ему было сделано не просто так.

Англичане и американцы, как капиталистические страны, сразу оценили явную выгоду в сотрудничестве с СССР. При победе нацистской Германии они не получали бы ничего, кроме очень сильного и умалишенного врага в лице Гитлера, однако же при победе Советского Союза были явно видны два плюса: уничтожение наиболее непредсказуемого врага и деление освобожденных земель.

Советский Союз использовал идеологию для мотивации советских солдат защищать территорию любой ценой. Англичане видели в СССР силу, которую можно было направить в свою пользу. США же также могли с пользой использовать победу СССР: давать им кредиты на восстановление от последствий войны. Однако обе страны, как оказалось, просчитались.

Объяснение:

ПОВСЯКДЕННЯ УКРАЇНЦІВ 1917–1921 РР. [ІСТОРІЯ, ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ УЧНІВ 10 КЛ]

21 квітня EdCamp Ukraine презентував національну платформу можливостей професійного розвитку педагогічних працівників “EdWay”, яка запрацює у червні. Освітня платформа “Критичне мислення” вже подала заявку на реєстрацію.

Сталося! Чи думали ви про єдину платформу, де педагоги зможуть обирати якісні курси підвищення кваліфікації, а не вишукувати там-сям інтернетами та відстоювати своє право вибору на педрадах? Ми теж думали. А EdCamp Ukraine взявся, зробив і 1 червня запускає платформу EdWay.

критичне мислення

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯНОВИНИ/БЛОГАНОНСИ

У ЧЕРВНІ ВІДКРИЮТЬ НАЦІОНАЛЬНУ ПЛАТФОРМУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІВ EDWAY

23 квітня, 2021 р.

21 квітня EdCamp Ukraine презентував національну платформу можливостей професійного розвитку педагогічних працівників “EdWay”, яка запрацює у червні. Освітня платформа “Критичне мислення” вже подала заявку на реєстрацію.

Сталося! Чи думали ви про єдину платформу, де педагоги зможуть обирати якісні курси підвищення кваліфікації, а не вишукувати там-сям інтернетами та відстоювати своє право вибору на педрадах? Ми теж думали. А EdCamp Ukraine взявся, зробив і 1 червня запускає платформу EdWay.

Про цю новину ми дізналися з листа від EdCamp, у якому нам, по-перше, нагадали приємне – «саме вашу організацію українські освітяни назвали однією з найвідоміших, де вони підвищують педагогічну кваліфікацію». А по-друге, запросили на презентацію національної платофрми «EdWay». За словами організаторів, під одним дахом платформи зберуть як тих, хто надають освітні послуги у сфері підвищення кваліфікації, так й замовників послуг – педагогів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти.

Лист від EdcampUkraine

ЕdWay створено за підтримки МФ «Відродження» та інституційних партнерів: Українського інституту розвитку освіти МОН України, Державної служби якості освіти, Служби освітнього омбудсмена, Інституту освітньої аналітики МОН України.

Вітаємо EdCamp Ukraine, донорів та всіх партнерів з класним проєктом, який назрів і вже кричав «зробіть»!

Ідея створення платформи виникла ще у 2016 році, коли розроблялася Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» до 2029 року». Щоб освітянам було зручно реалізувати свою свободу вибору і враховуючи, що державні установи виконавчої влади у галузі освіти не мають права створювати певні рекомендовані переліки чи надавати особливих переваг будь-кому із суб’єктів підвищення кваліфікації, то ідея створення такого спільного для всіх, прозорого та відкритого простору була цілком логічною.

Керівники EdCamp Ukraine виділили п’ять викликів, на які відповідає EdWay:

немає інформації про курси підвищення кваліфікації в одному місці,

загрожуються права і свободи педагогів,

не зрозуміло, як оцінювати якість програм підвищення кваліфікації,

утруднена перевірка документів про підвищення кваліфікації,

складно знайти безкоштовні можливості підвищення кваліфікації.

Функціонал платформи буде безоплатним для всіх охочих. Суб’єкти підвищення кваліфікації зможуть розміщувати як безоплатні, так і платні програми.

У своїй заявці на ЕdWay ми вказали 13 програм підвищення кваліфікації від Освітньої платформи “Критичне мислення”. Платформа працює з 2017 року, участь у наших тренінгах і курсах вже взяли більш як 10 тис. 300 педагогів.

За словами організаторів, зараз платформа є тільки інформаційною системою, певним місцем зустрічі, знайомства та домовленостей. Упродовж 2021 року вона працюватиме в тестовому режимі, тому створення і споживання навчального контенту і навчання на самій платформі не передбачене.

Однак у перспективі, в рамках розширеного функціоналу, можливість створювати онлайн-курси та навчатися одразу на платформі розглядається, це можна буде зробити, якщо виникне така потреба. Детальніше читайте на сторінці EdСamp