Какую дань платили великому князю племена, признавшему власть киева? ?

золотом,шкурками соболя,солью.

полюдье -  в  киевской  руси объезд князем и дружиной подвластных земель для сбора дани; позже сама дань неопределенного размера.новгородской и  смоленской землях в 12 в.  фиксированная денежная повинность.

организовывалось "полюдье" зимой. князь с дружиной посещал это мероприятие где собственно и происходил сбор дани.

Жан-Бати́ст Кольбе́р (фр. Jean-Baptiste Colbert; 29 серпня 1619 — 6 вересня 1683) — французький державний діяч. На початку державної служби був протеже кардинала Мазаріні, який призначив його своєю довіреною особою. Молодий король Людовік XIV призначив Кольбера інтендантом фінансів. На цій посаді відзначився наполегливою працею та впровадженням багатьох реформ.

На посаді інтенданта фінансів Кольбер викрив ряд зловживань головного інтенданта Ніколя Фуке і став у 1661 р. його фактичним, хоч і не номінальним наступником; лише вісім років опісля він став державним міністром. Водночас Кольбер був головним інтендантом королівських споруд і фабрик. На цій посаді він відзначився своєю довгою і наполегливою працею та увагою до вимог короля.

Не знаючи захоплень, Кольбер, проте, мав широкий кругозір, звик ставити собі високі цілі, але водночас був упертий, суворий, часом жорстокий. Він був першим, хто звернув увагу на зловживання у фінансових справах. Під його керівництвом особлива судова палата зайнялася розслідуванням зловживаннями та поступала з винними без щонайменшої поблажливості. Відкупники податків, фіскальні чиновники були обкладені величезними штрафами; злочинці часто засуджувалися до смерті. У 1662 і 1663 рр. у цих фінансистів було відібрано понад 70 млн ліврів; коли в 1669 р. згадана судова палата була скасована, вона встигла повернути державній казні від 500 осіб — 110 млн ліврів, тобто близько 650 млн сучасних франків.

Жорстокість Кольбера деякою мірою врівноважувалася зменшенням прямого податку (фр. taille), що лежав на нижчих класах населення. Іншим нововведенням було зменшення державного боргу. Деякі позики, під приводом, того, що король при їх укладанні був ошуканий, просто перестали виплачуватися. Водночас державні землі, які іноді століттями до того були продані або роздаровані тепер були примусово повернені — за тогочасною купівельною їх ціною, без уваги до зміни їх вартості.

Объяснение:

если хотите, можете все не писать, самое главное в середине

Відповідь:

К середине XIV века улус Чагатая распался. В его восточной части, включавшей Юго-Восточный Казахстан и Кыргызстан, было создано государство Могулистан. А в другой, западной, части, на западе Мавераннахра было создано государство эмира Тимура. Государством правил ранее служивший чагатайскому хану знатный эмир Пуладчи (Поладшы) из племени дулат. Не имея наследственного права на занятие трона Могулистана, Пуладчи в 1348 году возвел на трон преданного себе внука Дува хана из потомков Чагатая, восемнадцатилетнего Тоглук-Тимура. Но фактически вся политическая власть оставалась в руках эмира Пуладчи. Основной целью его являлось окончательное отделение Могулистана от Мавераннахра и создание независимого ханства. Это в конечном итоге вело к укреплению политической власти и господствующей роли представителей знати племени дулат.

Ведущая роль вождей племени дулат в улусе Чагатая была известна еще с середины XIV века.

О территории, занимаемой Могулистаном, Мухаммед Хайдар писал: «...та территория, которая теперь называется Могулистаном, имеет в длину и ширину [протяженность] 7-8 месяцев пути», то есть в состав государства входила территория Южного Казахстана и Жетысу.

Пояснення: такой вопрос уже был на этом сайте