Используя дополнительную , напишите биографический очерк об одном из политических деятелей древней греции

князь олег, в последствии прозванный в народе вещим, начал править в новгороде после смерти рюрика. он стремился всеми силами расширить свои владения, ему подчинились славянские племена, среди которых были весь и кривичи. из люда подчиненных племен и варяжских наемников, олег собрал большое сильное войско. путь князя лежал на юг. он захватил смоленск и оставил там править одного из своих приближенных. дальше путь дружины олега лежал в землю северян, где был взят город любеч. в 882 году войско двинулось на киев, где еще со времен рюрика правили аскольд и дир. с хитрости, олег выманил аскольда и дира, убил их. после взятия киева, провозгласил город столицей своего государства. «се буди мати ». именно с него пошло это распространенное выражение. с момента взятия киева, начинается киевской руси.

князя олега, как и остальных первых князей, не особо интересовала внутренняя политика. он стремился всеми и не расширить земельные владения молодого государства. князь совершил удачный поход на константинополь, наведя ужас на греков и не пролив ни капли крови. получил богатые дары и выгодные торговые условия для купцов. за сей успех олега стали именовать вещим.

правил князь 33 года, с 879 по 912 года. в 911 князь совершил благое дело, подтвердив все прежнее договоренности с византией, это позволило еще долгие годы купцам иметь неплохие условия торговли. место захоронения киевского князя олега подлинно не известно. в нашей страны он вошел как строитель городов , собиратель славянских племен и талантливый полководец.

смерть его овеяна легендой. летопись говорит о том, что волхвы нагадали олегу смерть от коня. он доверился их предсказаниям, и отказался от своего любимого коня. вспомнив через несколько лет про предсказания волхвов, спросил у своих приближенных о судьбе коня. конь умер, ответили те. олег захотел прийти на место, где лежали останки его любимца. придя туда, князь наступил на череп, и сказал: «его ли мне бояться? ». оказалось, что в черепе умершего коня жила ядовитая змея, которая смертельно ужалила князя.

бруни ф. а. князь олег прибивает щит свой к вратам царьграда (константинополя)

подробнее - на -

Відповідь:

Польський похід Червоної армії 17 вересня — 5 жовтня 1939 року), в радянській історіографії визвольний похід РСЧА, в сучасній історіографії також радянське вторгнення в Польщу — військова операція Робітничо-селянської Червоної армії у східних областях Польської Республіки, підсумком якої стало їх приєднання до Української та Білоруської РСР (як Західної України і Західної Білорусії відповідно) і до Литовської Республіки (частина Віленського краю). Тим самим здійснився фактичний (іноді званий «четвертим») розділ Польщі між СРСР і Німеччиною, який відповідав Секретному протоколу до Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР. Операція почалася через 16 днів після початку німецького вторгнення до Польщі і не супроводжувалася формальним оголошенням війни Польщі з боку СРСР — о 3:15 ранку 17 вересня 1939 року представником НКІД СРСР польському послу в СРСР Вацлаву Гржибовському була зачитана і вручена нота, де введення радянських військ пояснювалося необхідністю «захисту життя і майна населення Західної України і Західної Білорусії».

Відповідь:

Польський похід Червоної армії 17 вересня — 5 жовтня 1939 року), в радянській історіографії визвольний похід РСЧА, в сучасній історіографії також радянське вторгнення в Польщу — військова операція Робітничо-селянської Червоної армії у східних областях Польської Республіки, підсумком якої стало їх приєднання до Української та Білоруської РСР (як Західної України і Західної Білорусії відповідно) і до Литовської Республіки (частина Віленського краю). Тим самим здійснився фактичний (іноді званий «четвертим») розділ Польщі між СРСР і Німеччиною, який відповідав Секретному протоколу до Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР. Операція почалася через 16 днів після початку німецького вторгнення до Польщі і не супроводжувалася формальним оголошенням війни Польщі з боку СРСР — о 3:15 ранку 17 вересня 1939 року представником НКІД СРСР польському послу в СРСР Вацлаву Гржибовському була зачитана і вручена нота, де введення радянських військ пояснювалося необхідністю «захисту життя і майна населення Західної України і Західної Білорусії».