Укажіть головні центри контрреформації?

Орден иезуитов был основан 15 августа 1534 года Игнасио Лойолой. Первоначально это было «безобидное студенческое общество, мечтающее о миссионерской деятельности среди магометан»[5]. Среди основателей ордена был будущий генерал ордена Игнасио Лойола. Позже, когда 9 молодых магистров-основателей ордена побывали на аудиенции у папы в 1535 г., стало понято, что понтифик высоко оценил их но их миссионерская деятельность не может быть осуществлена. Папа собрался заключить союз с императором и Венецианской республикой, чтобы устроить новый крестовый поход против турок. Лойола преобразовал свою конгрегацию "1) в постоянную организацию и 2) в общество священников для выполнения внутренней миссии или своего рода католическую армию под верховным командованием папы, ибо он видел её применение и на военной службе, и потому, отправляясь в начале 1537 г. в Рим, он дал своему обществу название, под которым оно ведет борьбу и в наше время, — «Общество Иисуса»[5].

В 1540 г. проекты статутов Общества Иисуса были утверждены папской курией, но до 1543 г. число его членов не должно было превышать 60 человек. Этот новый орден напрямую подчинялся папе, в том числе и в плане военной организации. «Лозунг, который орден выставил в начале своей деятельности, был обращение масс, ушедших из ограды церкви»[5]. Методы такого возвращения: образование детей, рассказы о вере и её устоях, а среди взрослых — деятельность в качестве духовников. То есть, особое внимание обращалось на исповедь, народ уже во многом отвык от такой практики. Были организованы миссии в Италии по обращению евреев в христианство. Число сторонников иезуитов росло. К концу 1544 г. в Европе насчитывалось 9 иезуитских поселений: по 2 — в Италии, Испании и Португалии, по 1 — во Франции, Германии и Нидерландах. К 1554 г. орден имел свои поселения уже от японских островов до бразильского побережья. В 1550-е гг. происходит новая смена курса ордена: «иезуит уже тогда был не только законоучитель, проповедник, духовник и миссионер, но в первую очередь преподаватель средних и высших классов»[5]. Генерал ордена Игнасио Лойола ведал всеми делами и полновластно руководил им. Главным принципом иезуитов был лозунг «perinde ac cadaver» — «труп в руках хозяина», то есть папы. Служение иезуитов Папе Римскому было беспрекословным. Они отстаивали принцип верховенства власти папы во всех сферах вплоть до низложения монархов. Они выработали свою доктрину тираноубийства, за что их позднее стали подозревать в связи с убийцами Генриха III и Генриха IV.

Иезуиты никогда не жили в монастырях, их главная задача предполагала работу в миру.

Після повалення внаслідок жовтневого перевороту 1917 р. у Петрограді Тимчасового уряду, проголошення II Всеросійським з'їздом Рад радянської влади і обрання на ньому більшовицького уряду-Ради Народних Комісарів (РНК) на чолі з Леніним помітно активізувалася боротьба більшовиків України за встановлення тут радянської влади.Усупереч існуючій в Українській Народній Республіці легітимній владі Центральної Ради українські більшовики провели у Харкові 11-12 грудня 1917 р. так званий І Всеукраїнський з'їзд Рад. На з'їзді було близько 200 делегатів, які представляли 89 Рад із майже 300, котрі діяли в Україні на момент роботи з'їзду Рад у Харкові. І хоча, на думку сучасних дослідників, при такому представництві І Всеукраїнський з'їзд Рад навряд чи можливо вважати легітимним, однак він розглянув назву питань установчого характеру, зокрема: 1) про сучасний політичний момент; 2) про організацію влади в Україні; 3) про самовизначення України; 4) про вибори Центрального Виконавчого Комітету Рад України. Також на порядку денному з'їзду стояло питання "Про Донецько-Криворізький басейн".Одним із головних питань на І Всеукраїнському з'їзді Рад було питання про владу в Україні. У резолюції з'їзду "Про організацію влади на Україні" від 12 грудня 1917 р. стосовно влади визначалося: "Влада на території Української республіки віднині належала виключно Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; на місцях - міським, губернським та обласним Радам, а в центрі - Всеукраїнському з'їздові Рад робітничих і селянських депутатів, його Центральному Виконавчому Комітетові і тим органам, які він створить.Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів".У резолюції 1 Всеукраїнського з'їзду Рад "Про самовизначення України" були визначені принципи відносин Української Радянської Республіки з Російською Радянською Республікою. З'їзд визнав Українську республіку федеративною частиною Російської республіки, а потім, виходячи з цього, доручив ЦВК Рад України "негайно поширити на територію Української республіки всі декрети і розпорядження робітничо-селянського уряду федерації, які мають загальне для всієї федерації значення". Мова йшла про акти про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про повну демократизацію армії тощо.З'їзд обрав Центральний Виконавчий Комітет Рад України у складі 41 члена. Ще 20 його членів належало обрати на наступному з'їзді Рад селянських депутатів. Серед обраних перших членів ЦВК було 35 більшовиків, 4 лівих есери, 1 лівий український соціал-демократ, 1 меншовик. Головою ЦВК України було обрано лівого українського соціал-демократа Ю. Медведєва. 17 грудня 1917 р. ЦВК України утворив перший радянський уряд - Народний секретаріат.

1. Самый главный факт - идея, выдвинутая Филофеем "Москва-третий Рим", как бы символизирующая центр православия и христианства ( Первый Рим -пал; второй - Константинополь - пал, третий Москва - стоит и будет стоять).  Русские в 16 веке относились к своим соседям пренебрежительно, вели агрессивную внешнюю политику ( Ливонская война, Присоединение Казани и Астрахани и пр.). С моей точки зрения, таким образом, нельзя вести свою внешнюю политику, которая строилась на принципе исключительности России. С точки зрения моего предка из 16 века, наверное, вполне возможно