Ученикам 8 класса вопрос чем отличались системы коллегий от приказов? а) наличие большого количества коллегий, отдельными областями б) коллективное принятие решений дел в) полная независимость коллегий от царской власти г) право президента коллегии принимать решение дел

а) да, отличались, хотя у приказов и была специализация, но не такая узкая, как у коллегий (Военная коллегия - армия, Адмиралтейств-коллегия - морской флот, Коллегия иностранных дел - внешняя политика, Камер-коллегия - сбор налоговой и другие доходы, Штатс-коллегия - расходы, Ревизион-коллегия - финансовая деятельность, Юстиц-коллегия - судебные дела, Коммерц-коллегия -торговля, Берг-коллегия - горная промышленность, Мануфактур-коллегия - лёгкая промышленность ; Посольский приказ внешняя политика, Разрядный приказ - дворянское войско и военные действия, Поместный приказ - земли служилых людей, Стрелецкий приказ - стрелецкое войско, Разбойный приказ - суд над "лихими людьми", Ямской приказ - организация почтовой службы, Земский приказ - организация охраны порядка в Москве,Челобитный приказ - разбор жалоб, Казанский приказ - присоединённые территории  +некоторые приказы, когда решалась проблема ради которой они были созданы, закрывались )

б) нет, не отличались (решения принималось по уставу (регламент, грубо говоря), если принципиальное какое-либо решения принимали руководители коллегий, а более важные решения принимали президенты коллегий; в приказах решение принимал непосредственно дьяк)

в) нет, не отличались (так как коллегии подчинялись Сенату, а во главе Сената стоял генерал-прокурор (первым на эту должность был назначен один из ближайших Петра 1 - Павел Иванович Ягужинский),  который проверял его работу от имени царя, да и вообще первоначально Сенат состоял из 9 человек, назначаемых самим царём; приказы не были независимы от царя, так как монарх сам назначал дьяков, сам и и казнил))

г) Здесь если честно, я не очень поняла формулировку. Если имеется ввиду вынесение вердикта по каким-либо делам, то в коллегиях президент имел право принимать решение исходя из законов государства и регламента, а в приказах дьяк имел право принимать решения исходя из обычного права (то есть право продиктованного обычаем, в большей или меньшей степени продиктованное законом). В следствии всего вышесказанного можно ответить на вопрос.

Вообще коллегии практически тоже самое, что и приказы, лишь более регламентированы, менее архаичны и с более узкой специализацией.

Объяснение:

Свяще́нна Ри́мська імпе́рія (лат. Sacrum Romanum Imperium) — у 962—1806 роках держава у Західній і Центральній Європі. Спочатку складалася з трьох королівств: Східного Франкського (Німеччини), Італії і Бургундії, згодом поступово розпалася на конгломерат державних утворень із різним ступенем суверенітету до влади імператора. У період найбільшого розширення до складу імперії входили території таких сучасних держав: Німеччини, Австрії, Ліхтенштейну, Швейцарії, Люксембургу, Нідерландів, Бельгії, Монако, Сан-Марино, Ватикану, Чехії, Словенії, північної та середньої Італії, частини західної Польщі та частини східної Франції.

Ярослав Мудрий – син Володимира I, став київським князем у результаті чергової усобиці. Його брат Святополк Окаяний убив Бориса і Гліба, а в 1019 Ярослав Мудрий вигнав його з Русі і сам став княжити замість нього. Він княжив з 1019 по 1054 рік. Ярослав Мудрий відомий насамперед як законодавець. За нього було створено перший російський звід законів " Російська щоправда " . Однак не всі статті цієї збірки належать Ярославу, закони до "Руської правди" додавалися його нащадками. Також Ярослав Мудрий прославився створенням "ліствичного" порядку спадкування. Згідно з цим порядком, княжий престол переходив до старшого рюриковича в роді. Також Ярослав Мудрий розділив свої землі на п'ять спадків і дав своїм синам по одному. За правління Ярослава Мудрого Київ став великим містом нарівні з Константинополем. Також зріс міжнародний авторитет Русі. Ярослав Мудрий поріднився з багатьма монархами на той час. Ярослав Мудрий вперше на Русі сам, без згоди константинопольського патріарха, призначив Іларіона на посаду митрополита Російської церкви. Також у його час активно перекладалися релігійні книги давньослов'янською мовою. Зрештою, заслугою Ярослава Мудрого була боротьба з кочівниками. Наприклад, 1036 року він побив печенігів. А через рік на честь цієї перемоги було збудовано Софійський собор у Києві, також за часів Ярослава було збудовано Золоті ворота у Києві