Какие государства возникшие после распада османской империи, стали независимыми, а какие стали колониальными владениями западных держав

В 1908 году Крит, воспользовавшись Младотурецкой революцией, объявил о соединении с Грецией. В 1912 году когда Сербия, Черногория и Греция предъявили права на управление территорией Албании, Албания объявила независимость.Османская империя, слабея, попыталась опереться на Германии, но это только втянуло её в Первую мировую войну (1914), закончившуюся поражением Четверного союза. 5 декабря 1917 года было подписано Эрзинджанское перемирие, закончившее войну между Османской империей и Россией. В течение 1917—1918 годов союзники заняли ближневосточные владения Османской империи: Сирия и Ливанперешли под контроль Франции, Палестина, Иордания и Ирак — Великобритании; на западе Аравийского полуострова при поддержке англичан (Лоуренс Аравийский) образовались независимые государства: Хиджаз, Неджд, Асир и Йемен. Впоследствии Хиджаз и Асир вошли в состав Саудовской Аравии.30 октября 1918 года было заключено Мудросское перемирие, за которым последовал Севрский мирный договор (10 августа 1920 года). 29 октября 1923 года была провозглашена Турецкая республика. Так закончилась более чем шестивековая история Османской империи. Распад Османской империи сопровождался массовой резней и депортацией христиан (армян, греков, ассирийцев) и курдов-езидов, продолжавшейся до 1926 года. В июле 1923 года был подписан Лозаннский договор, в котором были установлены новые границы Турции.

Як перші люди, люди кам'яного віку були першими, хто відкрили і використовували вогонь. Вогонь використовувався не тільки для обігріву та приготування їжі, що було необхідним, оскільки льодовиковий період відбувся посеред кам'яного віку, а також для захисту від диких тварин.

Люди кам'яного віку також винайшли одяг як засіб теплоти та захисту тіла загалом. У найдавніший період кам'яного віку, палеоліту, люди навчилися виготовляти шкіряний та лляний одяг. З одомашненням тварин у новому періоді кам'яного віку – неоліті, люди почали робити одяг з вовни, а іноді навіть фарбували його.

Одяг і вогонь – це не єдині речі, які винайшли люди кам'яного віку – вони також винайшли різні типи «контейнерів». Люди в кам'яному віці навчилися виготовляти кераміку, в яку вони збирали та зберігали рідини. Вони також виготовляли кошики для збору та зберігання сухих виробів, які дозволяли їм збільшувати «термін зберігання» харчів.

Інструменти та технології, використовувані в епоху палеоліту, були досить примітивними. Як видно з назви самого віку, більшість інструментів та зброя були виготовлені з каменю або інших основних матеріалів, таких як деревина або кістка. Проте, замість того, щоб просто використовувати великі скелі, люди кам'яного віку зробили інструменти з різкими краями. Це стало можливим, за до процесу, який включав в себе відбивання сторін каменю, щоб створити більш тонкий і чіткіший край, який можна було б використовувати для полювання та розділу тварин, та серед іншого.

Малі камені з гострими краями часто поєднувалися з палицею для створення списів. Вони прив'язували їх до палиці, щоб створити складний інструмент.

Використання такого роду «ноу-хау» не лише зробило життя якіснішим та легшим, але й спонукало до нових відкриттів.

Археологічні знахідки свідчать, що первісні люди виготовляли знаряддя праці в основному з каменю. Тому цей період історії людства називають кам’яним віком.

- Кам'яний вік учені розділили на періоди: палеоліт, мезоліт і неоліт. Від давньогрецького «палео» — давній, «мезо» — середній, «нео» — новий, «літ» — камінь. Отже, палеоліт — давньокам'яний вік, мезоліт — середньокам'яний вік, неоліт — новий кам'яний вік. Варто пам'ятати, що на різних територіях періоди кам'яного віку наступали по-різному.

Кам'яні знаряддя, наприклад у кроманьйонців, були різноманітними: різці для роботи з кісткою, скребки для обробки шкіри, сокири, ножі, пилки, наконечники тощо.

Пізніше кроманьйонці почали використовувати кам'яні вкладки. Так було створено складні знаряддя праці та зброю, наприклад, дерев'яні списи та стріли з кам'яними наконечниками. Крім кам’яних, кроманьйонці виготовляли також знаряддя і прикраси з кістки та рогу — кістяні голки з вушками, гачки для риболовлі, браслети, намисто тощо.

Під час полювання використовували списометалки, пастки для птахів, вовків, лисиць та інших тварин. За до гарпуна ловили рибу.