Прведите примеры влияние променленной революции на развитие архитектуры

Особенности внутренней политики Касым хана: его

называют собирателем казахских земель. При нем

Казахское ханство достигает наибольшего могущества.

Число подданных оценивалось в 1 миллион человек, а

численность войска в 300 тысяч. В 1511г принял первый

свод законов «Каска жолы» («Светлая дорога»).

Внешняя политика: Касым-хан успешно боролся против

шайбанидов. Прикочевали группы племен из Ногайской

Орды, где был кризис. Границы ханства достигли Яика,

Сырдарьи, ушли за Улытау и Балхаш.

2

Принимаются все

возможные

ответы, имеющие

разные

структуры

предложений и

несущие ясный

смысл.

Внешняя политика

Хакназар хан боролся против ойратов (в Семиречье) и

могулов. Вступил в союз с узбекским ханом Абдаллахом

против сибирского хана Кучума.

Внутреняя политика

Он объединил Казахское ханство, которое в это время

было раздроблено и управлялось отдельными султанами.

Хакназар не ограничился тем, что объединил казахов, но и

ввел в состав своего ханства часть ногайцев, калмыков,

башкир, узбеков, моголов, киргизов. Присоединив левый

берег Яика, Хакназар правил одной из частей улуса

ногайцев.

2

Внешняя политика Тауке хана: укрепление при нем

Казахского ханства, союз казахов с киргизами и

каракалпаками ослабил натиск джунгар

Внутренняя политика: Тауке хан старался сплотить

страну. Опирался на биев. Перенес столицу в Турекстан.

Создал свод норм обычного права «Жеты-Жаргы» («Семь

установлений»)

Відповідь: Князь Василь-Костянтин Острозький – Великий українець

Про князя Василя-Костянтина Острозького (1525? – 1608) знаємо небагато. У кращому випадку – що це був багатий магнат. Хтось може згадати, що він заснував Острозьку академію та на його кошти видали Острозьку Біблію.

Сама ж діяльність князя (а була вона багатогранною!) належним чином не поцінована. Хоча те, що він зробив, мало велике значення для української історії, спрямувало її у відповідне русло.

Звернемося до основних моментів діяльності В.-К.Острозького. Його батько, Костянтин Іванович, був видатним полководцем. Обіймав високі становища у Великому князівстві Литовському. Йому вдалося, переважно за рахунок великокнязівських , які давалися переважно за воєнні звитяги, значно розширити свої володіння. Проте за військовими справами йому не залишалося часу зайнятися господарською діяльністю.

Молоді роки В.-К.Острозький присвятив збиранню батьківських земель і розширенню свого домена. Зрештою, на середину 70-их рр. в його руках опинилися величезні володіння, які охоплювали значну частину території сучасної України. Йому належала третина земель історичної Волині (зараз це переважно землі Рівненської, Хмельницької та Тернопільської областей), 14 міст і більших поселень з округами на Київщині, 8 – на Брацлавщині, 4 – на Галичині, 32 – на території Польщі.

Річний прибуток князя становив 10 мільйонів золотих – величезна на той час сума. І його вважали найбагатшою людиною не лише тодішньої Речі Посполитої, а й усієї Європи. Статки князя дозволяли виставити військо чисельністю 15-20 тис. чоловік. Не кожен європейський правитель мав таку армію в той час.

Двір В.-К.Острозького багато в чому нагадував інституцію незалежного правителя. У його резиденціях в Дубні й Острозі перебувало близько двох тисяч слуг, переважно молодих людей. Для них це була своєрідна школа управління, де вони набували потрібного досвіду. Пізніше ці люди ставали до служби в надвірному війську, канцеляріях, їх призначали управителями маєтків, опинялися вони й на церковних становищах.

Велику увагу В.-К.Острозький приділяв обороні земель від татарських наїздів. У ХУІ-ХУІІ ст. це була найболючіша проблема України. Князь власним коштом утримував кількатисячний загін вершників для оборони від татар. Він неодноразово в 70-90-их рр. успішно відбивав напади ординців. Саме в обороні українських земель В.-К.Острозький виявив неабиякі військові і дипломатичні здібності, а його боротьба проти «поган» була високо оцінена в тогочасних хроніках та поетичних творах.

Коштом князя було засновано й побудовано чимало міст і замків, передусім на південно-східній Волині та Київщині. Наприклад, його стараннями були збудовані замки на межі з Диким полем – у Білій Церкві, Переяславі, Богуславі. Завдяки цим діям стала більш інтенсивною колонізація українцями нинішніх центрально-українських земель. Сам же князь неодноразово рятував Київ від татарських наїздів. Так, у 1578 р. він виплатив татарам 3.000 дукатів, щоб ті не грабували це місто. Будучи Київським воєводою, В.-К.Острозький зробив багато як для відродження Київської землі, так і Києва, котрі в ХУІ ст. були відкриті для татарських нападів і лежали в руїнах. Також він чимало зробив для культурного розвитку цього міста, зокрема, такого його культурно-релігійного центру, як Києво-Печерська лавра. Саме вихованці двору князя В.-К.Острозького (Єлисей Плетенецький, Мелетій Смотрицький, П.Конашевич-Сагайдачний та інші) продовжили справу свого патрона по відродженню Києва. Є підстави говорити, що без В.-К.Острозького не було б ні «Могилянського ренесансу», ні піднесення Києва в ХУІІ ст., ні перетворення його в духовну столицю України. На жаль, кияни цього вже не пам’ятають. І на вулицях нашої столиці ви не знайдете навіть скромного пам’ятника В.-К.Острозькому.

Пояснення: