Обоснуйте значимость проведения култаев ​

Мова йде про Конотопську битву, яка була описана в багатьох історичних джерелах. Цей витяг із Листа гетьмана Івана Виговського до коронного обозного Анджея Потоцького. Він був написаний 11 липня 1659 року. Знайдений лист був лише у 80-х роках 20 століття.  

Важливість даного історичного джерела полягає в наступних моментах:

1) Ми ще більше поповнюємо наші знання про роздуми та діяльність гетьмана Івана Виговського, адже цей лист був знайдений відносно недавно;

2) Також важливо відзначити, що про таку значущу подію, як Конотопська битва, пише, фактично, очевидець і сучасних цих історичних подій. Мало того, що сам глава держави про це пише, показує на важливість цієї події, але й претендує на об’єктивність та безпристрасність (на скільки це є можливим);

3) Попри те, що Іван Виговський не володів, в повній мірі, всією інформацією про перебіг подій у Конотопській битві, він описує хід, та дає власні свідчення щодо неї.  

Битва, що відбулася під Конотопом наприкінці червня 1659 р., була продовженням московсько-козацької війни, яка розпочалася восени 1658 р., незабаром після підписання Гадяцької унії. Козацькі та татарські загони захопили значну частину московської армії, що призвело до величезних російських втрат. Безпрецедентна поразка раніше непереможних сил викликала паніку в Росії, але спроможність москвичів перетворити поразку в політичну перемогу досягла успіху, і почалася братовбивча боротьба в Україні, відома як "Руїна", яка залишила більшість козацьких земель на Правобережжі Росії.  

Государственный строй Афин – демократия (народная власть). Государственный строй Спарты – олигархия (власть немногих).

Афиняне долгий путь к демократии через долговое рабство, реформы Солона, власть Писистрата. И только к концу 6 века до н.э., после реформ Клисфена в Афинах победила демократия. Клисфен разделил всю Аттику на 10 территориальных фил и учредил новый орган власти – Совет 500 (по 50 человек от каждой филы). Главную роль теперь в управлении афинским полисом играло народное собрание.

Спартой управлял Совет старейшин, который состоял из спартанцев не моложе 60 лет, их выбирали на пожизненный срок. В этот Совет старейшин входили 2 царя из двух спартанских родов, их власть предавалась по наследству. Эти два голоса не оказывали особое влияние на общее решение Совета, скорее они были просто символами государства. Кроме того, во время войны, эти два царя командовали войсками.

В Спарте не было ни царской власти, ни демократии… Там царила «олигархия» - власть немногих.