Война между тюркским государством Амира Теймура и Османской Империей:
Так эта война и завершающая ее Анкарская битва (1402) между Амиром Теймуром (Теймурленгом) и Султаном Баязидом нанесла тяжелый урон обеим тюркским державам. Турки долгое время после той битвы не могли наносить мощные удары по ИСТИННОМУ ВРАГУ - Европе.
А в Европе папа римский приказал три дня бить в колокола в честь той братоубийственной битвы между тюрками и благодарить Бога за то, что он прислал на христианам Европы Амира Теймура. Как видно, Амир Теймур нехотя стал лучшим Европы.
II. Война между тюркским государством Сефеви и Османской Империей:
Чалдыранская битва (1514) между Исмаил шахом Сефеви и Султаном Селимом.
Тут уже видна рука Европы и, в частности, Ватикана.
Так послы европейских государств и папы римского прибыли в лагерь Исмаил шаха. Как отмечали эти послы, шииты-кызылбаши (так называли в то время азербайджанских тюрков-подданных Империи Сефевидов за их головные уборы с двенадцатью красными лентами - символом двенадцати шиитских имамов) были очень фанатичны.
Европа решила использовать этот фанатизм против Османской Империи - суннитов. Послы обещали шаху военную взамен его нападения на османских тюрков. Шах согласился.
Клісфен
За словами Арістотеля, Клісфен зробив Афіни демократичнішими, а Геродот вважає, що саме клісфенівська організація Афінської республіки сприяла успіхам афінян у війнах з беотійцями і халкідянами.
Пісістрат
Пісістрат, через який Солон вирушив у мандри, був чудовою особистістю. Він походив із знатного роду, але очолив політичну течію, яка виступала на захист найбіднішого шару афінських громадян. Бродіння в афінському суспільстві, викликане збагаченням одних та зубожінням інших, було на якийсь час притушене реформами Солона. Але потім воно спалахнуло знову, набравши особливу силу у 60-ті роки VI ст. Між собою боролися три політичні партії.
Писистрат просив народ дати йому охорону. Він уже раніше відзначився як полководець у війні з мегарцями, завоювавши Нісею і здійснивши інші чудові подвиги. Народ афінський дозволив себе обдурити, надавши йому охоронців із числа громадян. Вони були у Пісістрата не списоносцями, а кийками, супроводжуючи його з дерев'яними кийками. На чолі з Пісістратом вони і повстали і захопили акрополь. Тоді Пісістрат став володарем афінян. Він не порушив, втім, порядку державних посад і не змінював законів, але керував містом за існуючими законоустановами, керуючи державними справами справедливо та слушно.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишите, как изменился облик российских государей и с чем это изменение было связано?
ответ:
облик государей изменился при петре i , т. к. при его регенте и иване грозном был исконно стиль: сарафаны, длинные кафтаны, бояре отращивали бороды и т. д
а при петре i и его жене екатерине i, император реформировал россию на европейский стиль-платья (мужские) чулки, у женщин платье с широким декольте, знатные мужчины сбривали бороды, появились парики. связано с реформами петра i.