Cрaвнитe прoцессы интeгрaции нa пoстсoвeтском прocтранстве с aнaлoгичными прoцессaми в других peгионах мирa. кaк вы думaeте, в чем причины рaзличий между ними?

Интеграция - неотъемлемая составляющая политического, экономического и культурного развития современного мира. В настоящее время большинство регионов в той или иной степени охвачено интеграционными процессами. Процессы глобализации, регионализации, интеграции - реалии современных международных отношений, с которыми столкнулись новые независимые государства. Вряд ли будет считаться преувеличением утверждение о том, что современный мир - совокупность региональных интеграционных объединений. Само понятие "интеграция" происходит от латинского integratio, что дословно можно перевести как "воссоединение, восполнение. Занимая место в каких-либо интеграционных процессах, государства-участники имеют возможность получения значительно больших материальных, интеллектуальных и иных средств, чем в одиночку. В экономическом отношении - это преимущества в привлечении инвестиций, укрепление производственных зон, стимулирование торговли, свободное перемещение капитала, рабочей силы и услуг. В политическом отношении - снижение риска конфликтов, в том числе вооруженных.

1. Иван Фёдорович Драч - украинский прозаик, поэт, сценарист, критик времен советской эпохи.

2. Петро Шелест - советский партийный и государственный деятель, член Политбюро ЦК КПСС, первый секретарь ЦК КП Украины.

3. Андрей Сахаров -  советский физик, один из создателей первой советской водородной бомбы.

4. Микола Данилович Руденко - український письменник, український філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської Групи. Герой України.

5. В.А. Сухомлинский - советский педагог-новатор, а т.же детский писатель.

Актуальність. 700-річчя османської державності (1299-1999) - подія, зазначена ООН і по-різному зустрінутий громадськістю та вченими різних країн. Залишимо осторонь гострі політичні оцінки і ретроспекції тенденційного характеру, які в надлишку з'явилися в зв'язку з цим - умовної - датою. Європа ще не охолола від Хрестових походів, як зі Сходу потягнуло обпалюючим жаром нових воєн. Спочатку біля кордонів втомленою Візантії, а потім і далі - на курних дорогах Балкан, протоптаних хрестоносцями, з'явилися мовчазні смагляві вершники. У другій половині XIII - на початку XIV ст. на півострові Мала Азія, або інакше в Анатолії, почала складатися нова держава - Османська імперія. Її становлення, як вся специфіка цивілізаційного типу, була безпосередньо пов'язана з військово-міграційними процесами. Суть справи в тому, що друга (після сельджуків) хвиля переселення тюркського етносу в Малу Азію з далеких просторів Центральної Азії була ініційована потужним тиском татаро-монгольського