Что характерно для раннего нового времени а) зарождение феодальных отношений б)отделение ремесла от сельского хоз-ва в) преобладание промышленного производства над аграрным г) одновременное существование средневекового уклада и новых черт в жизни общества

ответ В)Преобладание промышленного производства над аграрными

Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:

• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.

• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.

• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.

• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.

• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.

• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська

К 1649 году в Российском государстве существовало огромное количество законодательных актов, которые не только устарели, но и противоречили друг другу.

Этому хаосу разбросанность нормативных актов по ведомствам (по традиции новые законы издавались по запросу того или иного отраслевого приказа, а после утверждения «приписывались» к указной книге этого приказа). Имело место и отсутствие координации в правоприменительной деятельности: зачастую о новой записи в указной книге знали только чиновники конкретного приказа.

Кроме того, казуальный характер правовых норм [2] предшествующего периода становился неэффективным. Законодатель теперь стремился регламентировать правовые основы, то есть перейти к нормативному толкованию правовых норм [3].

К принятию Уложения подтолкнул и вспыхнувший в 1648 году в Москве Соляной бунт; одним из требований восставших был созыв Земского Собора и разработка нового уложения. Бунт постепенно затих, но в качестве одной из уступок восставшим царь пошел на созыв Земского собора, который продолжал свою работу вплоть до принятия в 1649 году Соборного Уложения.