Складіть порівняльну таблицю лютеранство і кальвінізм​

Фра́нція (фр. France, фр.: [fʁɑ̃s] ( прослухати)), офіційна назва — Францу́зька Респу́бліка (фр. République française, [ʁepyblik fʁɑ̃sɛːz] ( прослухати)) — держава, територія якої складається з метрополії у Західній Європі та низки заморських володінь. Територія метрополії простягається від Середземного моря до Ла-Маншу та Північного моря, а також від Рейну до Атлантичного океану. Межує на північному сході з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, південному заході з Іспанією та Андоррою, на південному сході з Італією та Монако. До заморських територій входять Французька Гвіана в Південній Америці та кілька островів в Атлантичному, Тихому та Індійському океанах, серед яких Гваделупа, Сен-Бартелемі, Сен-Мартен, Мартиніка, Майотта, Реюньйон, Сен-П'єр і Мікелон, Нова Каледонія та Волліс і Футуна. 18 регіонів країни (5 з яких є заморськими) охоплюють загальну площу у 643 801 км² та мають населення у 67,08 мільйонів осіб (станом на 2020).[2] Франція — унітарна змішана республіка зі столицею у місті Париж, найбільшим містом країни і її головним культурним та економічним центром. Іншими основними міськими територіями є Ліон, Марсель, Тулуза, Бордо, Лілль та Ніцца. Франція, включаючи її заморські території, має найбільшу кількість часових поясів серед усіх країн світу, 12.

Киевская Русь образовалась на торговом пути «из варяг в греки» на землях восточнославянских племён — ильменских словен, кривичей, полян, охватив затем древлян, дреговичей, полочан, радимичей, северян.

Первые сведения о государстве русов относятся к первой трети IX века: в 839 году упомянуты послы кагана народа Рос, прибывшие сначала в Константинополь, а оттуда ко двору франкского императора Людовика Благочестивого. С этого же времени становится известным и этноним «Русь». Термин «Киевская Русь» появляется впервые лишь в исторических исследованиях XVIII—XIX веков.

В 860 году («Повесть временных лет» ошибочно относит его к 866 году) русь совершает первый поход на Константинополь. Греческие источники связывают с ним так называемое первое крещение Руси, после которого на Руси, возможно, возникла епархия и правящая верхушка (возможно, во главе с Аскольдом) приняла христианство.

В 862 году, согласно «Повести Временных лет», славянские и финно-угорские племена призвали на княжение варягов.  

В 862 году (дата приблизительна, как и вся ранняя хронология Летописи) варяги и дружинники Рюрика Аскольд и Дир, направлявшиеся в Константинополь, подчинили себе Киев, тем самым установив полный контроль над важнейшим торговым путём «из варяг в греки». При этом Новгородская и Никоновская летописи не связывают Аскольда и Дира с Рюриком, а хроника Яна Длугоша и Густынская летопись называют их потомками Кия.

В 879 году в Новгороде умер Рюрик. Княжение было передано регенту Олегу ввиду малолетства Игоря. По мнению М. Б. Свердлова, Олег узурпировал власть и был реальным правителем при выросшем Игоре.